Справа № 283/363/21
провадження №1-кп/283/90/2021
07 травня 2021 року Малинський районний суд Житомирської області у складі:
під головуванням - судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальне провадження № 42020061190000060 від 19.11.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення під час судового розгляду:
ОСОБА_5 , не зважаючи на неодноразові попередження про необхідність сплати аліментів з боку державних виконавців - в період з лютого 2016 року по грудень 2020 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей.
Так, відповідно до виконавчого листа Малинського районного суду Житомирської області №2/283/225/2016, виданого 30.03.2016 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , судом вирішено стягувати щомісячно з обвинуваченого на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн., по 400 грн. на кожну дитину, починаючи з 15.02.2016 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до виконавчого листа Малинського районного суду Житомирської області №283/1143/18, виданого 11.07.2018 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , судом вирішено стягувати щомісячно з обвинуваченого на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти у розмірі ј частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 01.06.2018 року до досягнення ним повноліття.
В зазначений період обвинувачений на обліку в центрі зайнятості не перебував, як підприємець не був зареєстрований, та, працюючи неофіційно, не надавав ніякої матеріальної допомоги на виховання дітей.
Попередження державного виконавця про необхідність сплати аліментів ігнорував. Внаслідок чого, борг по сплаті аліментів, станом на 01 грудня 2020 року, становить 293810,44 гривні, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження:
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину визнав,підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що обвинувачений достеменно знав про рішення суду, так як вона постійно нагадувала про необхідність сплати аліментів. Обвинувачений аліменти не сплачував, не приділяв уваги дітям, які знаходяться на повному її утриманні, не цікавиться їх життям.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Факт ухилення обвинуваченого від сплати аліментів підтверджується також зібраними доказами: виконавчим листом №2/283/225/2016 від 21.03.2016 року;постановою про відкриття виконавчого провадження №50817742 від 11квітня 2016 року; розрахунком заборгованості №38465/18.9 від 08.12.2020 року, з якого вбачається, що обвинуваченим з 15лютого 2016 року не сплачувались аліменти взагалі, що призвело до виникнення боргу в розмірі 238172,90 грн.; судовим наказом №283/1143/18 від 21.06.2018 року; постановою про відкриття виконавчого провадження №56775935 від 16.07.2018 року; розрахунком заборгованості №38465/18.9 від 08.12.2020 року, з якого вбачається, що обвинуваченим з червня 2018 року не сплачувались аліменти належним чином, що призвело до виникнення боргу в розмірі 55637,54 грн.; викликом державного виконавця від 14.04.2016 року, від 13.08.2018 року; актом державного виконавця від 07.11.2018 року; попередженнями про зобов'язання погасити заборгованість по аліментах від 07.11.2018 року, 10.04.2019 року, 11.05.2017 року, 01.07.2019 року, 11.09.2017 року, 16.07.2020 року.
ІV. Мотиви ухвалення вироку:
Показання обвинуваченого щодо відсутності оплачуваної роботи, як причини несплати аліментів, не беруться до уваги судом, оскільки останній є працездатним та отримував нерегулярний дохід, що підтверджено ним в судовому засіданні. З 2016 року ОСОБА_5 не звертався до міської філії центру зайнятості з метою пошуку роботи.
Суд виключає з обвинувачення вмінений ОСОБА_5 період злісного ухилення від сплати аліментів з березня 2016 року по 21 квітня 2016 року, оскільки будь-яких доказів ухилення обвинуваченим від сплати аліментів в цей період стороною обвинувачення не надано. Будучи повідомленим державним виконавцем про виклик до державного виконавця та кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів 21 квітня 2016 року саме з наступного дня має розпочинатись відлік триваючого злочину, передбаченого ст. 164 КК України.
Внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів борг по сплаті аліментів, перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, та станом на 01 грудня 2020 року, становить 293 810,44 грн.
Будь-яких доказів поважності причин неможливості виконання рішення суду обвинуваченим не надано, а також не спростовано доводи обвинувачення.
Суд вважає вину ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1ст. 164 КК України, доведеною повністю та кваліфікує його діяння як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи обвинуваченому вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, а також те, що згідно з ч. 2, 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст.164 КК України. На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази в провадженні відсутні.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя