179/243/21
2/179/256/21
22 квітня 2021 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі судового засідання Ахтієвій Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач в лютому 2021 року звернувся до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26 лютого 2011 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИ БАНК «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивачем емітовано та видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Сторони визначили, що договір складається з анкети-заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифів.
Проте позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором.
Станом на 25 січня 2021 року загальна сума заборгованості відповідача, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості становила - 13485 грн. 99 коп., з яких:
-12201 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-В тому числі:
-10558 грн. 62 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
-1642 грн. 38 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-793 грн. 29 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-491 грн. 70 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;
-0 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.. 625;
-0 грн. 00 коп. - нарахована пеня;
-0 грн. 00 коп. - нараховано комісії
З цих підстав АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 13485 грн. 99 коп. за кредитним договором б/н від 26 лютого 2011 року та 2270 грн. судового збору.
Позивач зазначає, що на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена, тому змушений звертатися до суду та вимагає від відповідача сплатити заборгованість по кредитному договору.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до поданої суду позовної заяви позивач просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи .
Відповідно ч. 5 ст. 278 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України, зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням(викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Магдалинівським районним судом було надано запит до Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про надання інформації щодо реєстрації та місця проживання ОСОБА_1 .
01 березня 2021 року адресу суду надійшла відповідь на запит Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою не проживає.
Згідно поштового рекомендованого повідомлення від 02 березня 2021 року (повернулося на адресу суду), ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження 23 лютого 2021 року.
18 березня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що станом на 01 березня 2021 року борг повністю погашений, про що підтверджується копіями квитанцій, сплачених відповідачем на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через програму Privat24. Копії квитанцій до відзиву додав. Згідно квитанцій, загальна сума внесена відповідачем на рахунок погашення заборгованості складає 13869 грн. 00 коп.
Окрім того, зазначили, якщо навіть врахувати, що відповідач користувався кредитною карткою і якщо брати до уваги документи подані позивачем, то саме позивач має повернути відповідачу певні грошові кошти: що стосується тіла кредиту, то розмір тіла кредиту, що зазначений позивачем в позові, суперечить документам поданим самим позивачем, а саме - розрахунку заборгованості та випискам з карткових рахунків. Згідно розрахунку заборгованості поданого позивачем (на його аркуші 12) зазначено, що сума заборгованості складає 13144 грн. 99 коп.
Якщо взяти до уваги стовпчик 31 цього ж розрахунку, який називається «заборгованість за наданим кредитом» в якій вказано «станом на 25.01.2021р. - 13144 грн. 99 коп.» та позовну заяву, в частині суми заборгованості становить 13485 грн. 99 коп.
Отже, тілом кредиту є сума грошових коштів, яка є різницею між отриманими грошовими коштами та поверненими грошовими коштами, розрахунок відносно чого є наступним : 13485 грн. 99 коп. - сума боргу, 13869 грн. 00 коп. - сума погашена відповідачем = - 384 грн. 00 коп. Вважає, що відповідач сплатив більше ніж отримав і переплата за кредитом, які позивач має повернути відповідачу 384 грн. 00 коп. Просив суд в задоволенні позову відмовити, а також просив застосувати позовну давність до вимог банку.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
26 лютого 2011 року між між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИ БАНК «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивачем емітовано та видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/) та Тарифи, а також виписку за договором бн станом на 25 січня 2021 року.
За розрахунком позивача станом на 25 січня 2021 року, з урахуванням внесених коштів, заборгованість відповідача складає 13485 грн. 99 коп., з яких:
-12201 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-В тому числі:
-10558 грн. 62 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
-1642 грн. 38 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-793 грн. 29 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-491 грн. 70 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;
-0 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.. 625;
-0 грн. 00 коп. - нарахована пеня;
-0 грн. 00 коп. - нараховано комісії (а. с. 5-12).
Разом з тим суд погоджується з розрахунком відповідача, з якого убачається, що стосовно тіла кредиту, то розмір тіла кредиту, що зазначений позивачем в позові, суперечить документам поданим самим позивачем, а саме - розрахунку заборгованості та випискам з карткових рахунків. Згідно розрахунку заборгованості поданого позивачем (на його аркуші 12) зазначено, що сума боргу складає 13144 грн. 99 коп., а позовні заяві зазначає суму боргу 13485 грн. 99 коп.
Якщо взяти до уваги стовпчик 31 цього ж розрахунку, який називається «заборгованість за наданим кредитом» та сплюсувати всі витрати, то виходить, що відповідач отримав грошові кошти в розмірі 13144 грн. 99 коп.
До відзиву на позовну заяву відповідач додав квитанції, сплачених відповідачем на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через програму Privat24 коштів, а саме: квитанція № 2235-2955-3552-0052 від 13.02.2021р. на суму 3000 грн. 00 коп. (а. с. 81); квитанція № 2251-6761-1242-0284 від 01.03.2021р. на суму 3870 грн. 00 коп. (а. с. 82); квитанція № Р24АР24А1004582788С8472 від 01.03.2021р. на суму 1000 грн. 00 коп. (а. с. 83); квитанція № 2251-3638-5521-0698 від 01.03.2021р. на суму 1000 грн. 00 коп. (а. с. 84); квитанція № 2251-3629-4659-0236 від 1.03.2021р. на суму 4999 грн. 99 коп. (а. с. 85). Тобто загальна сума, погашена відповідачем складає 13869 грн. 99 коп., що перевищує суму, вказану в позовній заяві на 384 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)
Ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ "ПРИВАТБАНК").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 26 лютого 2011 року не відображено суму кредитного ліміту на яку посилається позивач, процентна ставка за кредитом не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26 лютого 2011 року б/н, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст.8 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
При нарахуванні процентів банк посилається на ч.2 ст.652 ЦК України та вказує, що за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості їх розмір: 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84 % - для картки «Універсальна голд». Разом з тим належних доказів на підтвердження даних вимог суду не надає.
Відповідно до ч.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушення, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 264 ЦПК України встановила, що під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, тілом кредиту є сума грошових коштів, яка є різницею між отриманими грошовими коштами та повернутими грошовими коштами, розрахунок відносно чого є наступним : 13485 грн. 99 коп. та сплачено 13869 грн. 00 коп. = - 384 грн. 00, тобто відповідач сплатив більше ніж отримав і переплата склала 384 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача стосовно наявності у ОСОБА_1 боргу перед позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі .
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1-д) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд міста Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.А.Ковальчук