справа № 208/8078/20
№ провадження 2-з/208/16/21
Іменем України
24 лютого 2021 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову Камянської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, -
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Камянської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.
Заявник ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на побутовий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу побутового комплексу від 30 березня 2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Татарець Т.К. та зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 30 березня 2007 року та за номером 2000755.
Свою заяву заявник мотивує тим, що забезпечення необхідно для охорони матеріально-правових інтересів відповідача від можливих недобросовісних дій з боку позивача та/або третіх осіб тим, щоб забезпечити відповідачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь відповідача.
Вивчивши матеріали заяви, додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 3 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається зі змісту заяви заявник просить суд забезпечити позов, тому як це необхідно для охорони матеріально-правових інтересів відповідача від можливих недобросовісних дій з боку позивача та/або третіх осіб тим, щоб забезпечити відповідачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь відповідача.
Крім того, з урахуванням вимог ст.149 ЦПК України, за якою забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, заявник повинен зазначити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у своїй заяві заявником не доведена необхідність забезпечення позову, а саме накладення арешту на побутовий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не зазначено між ким виник спір стосовно нерухомого майна, та чи дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову Камянської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Похваліта С. М.