Справа № 212/1970/21
1-кп/212/462/21
07 травня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001731 від 10 листопада 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
10 березня 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 22.00 години по 06.00 годину, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Вказав, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти обрання запобіжного заходу, пояснив, що він не має наміру переховуватися від суду, до цього часу він на кожну вимогу як досудового органу розслідування, так і суду з'являвся, на теперішній час він на випробувальному терміні на посаді водія на підприємстві, і для підтримання фінансового положення сім'ї має намір влаштуватися на цю роботу, яка передбачає виїзди за межі Кривого Рогу, але зобов'язався з'являтися на вимогу суду.
Захисник обвинуваченого заперечила проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, посилаючись на письмові заперечення, в яких зазначила, що клопотання є безпідставним та необґрунтованим. Вказала, що запобіжний захід не може застосовуватися через те, що вироком може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, сама по собі тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання запобіжного заходу. Щодо незаконного впливу на свідків вказала, що даний ризик не доведений прокурором, не підкріплений жодними об'єктивними обставинами чи факторами. Щодо перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення зазначила, що посилання прокурора на відсутність у обвинуваченого утриманців не відповідає дійсності, також не зазначені чіткі, зрозумілі обставини, які б доводили наявність даного ризику. Вказала, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, оскільки постійно проживає за місцем реєстрації разом із батьками, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є для даних осіб членом сім'ї, особою, що надає фінансову підтримку. ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання та несення служби, до кримінальної та інших видів відповідальності не притягався. Крім того вказала, що після обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу 05.01.2021, дія якого продовжена не була, обвинувачений сумлінно виконує процесуальні обов'язки, тому підстави для застосування до останнього запобіжного заходу відсутні, а клопотання прокурора є таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше не судимий, має зареєстроване і постійне фактичне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивно характеризується за місцем проживання.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вищенаведені обставини, та вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, однак, на думку суду, прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам, а тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 181, 194, 315 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Обов'язки покласти на строк до 07 липня 2021 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1