Справа № 161/3752/21
Провадження № 2/161/1933/21
06 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судового засідання Фурман Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
01.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 19.07.2007 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, про що Виконавчим комітетом Липненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області було зроблено відповідний актовий запис за № 11 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося через протилежні характери, різні погляди на життя та психологічну несумісність. Ведення між ними спільного господарства припинено та подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Просив шлюб розірвати та всі судові витрати залишити за ним.
У судове засідання позивач подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.
У судове засідання відповідачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 19.07.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Липненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, про що складено відповідний актовий запис № 11. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 » (а.с. 8). Від шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільно господарство, кожен з них живе своїм окремим життям, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частини 3, 4 ст. 56 СК України вказують, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася, а збереження сім'ї є неможливим.
Виходячи з викладеного, давши оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, оскільки позивач у своїй позовній заяві за наслідками розгляду справи просив їх залишити за собою.
На підставі ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110, 112 Сімейного кодексу України , керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між громадянами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Виконавчим комітетом Липненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області 19 липня 2007 року, актовий запис № 11- розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 06 травня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук