Справа № 743/513/21
Провадження № 2-а/743/60/21
06 травня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,
за участю: - секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,
- перекладачів ТАРАСІНГАМ РАДЖКУМАР, СУРОВІ СУМАЯ
ШЕІКХ УММЕ (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»),
учасники справи: - представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова
частина НОМЕР_1 ) Західного регіонального управління Державної
прикордонної служби України ІВАНОВ С.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,
з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»),
- громадянин Народної Республіки Бангладеш
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу
за позовом
ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ),
до громадянина Народної Республіки Бангладеш
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про продовження строку затримання,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.
1 травня 2021 р. Чопський прикордонний загін, через "ЕЛЕКТРОННИЙ СУД", звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому ставилось питання про продовження строку затримання останнього на 6 місяців, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2020 р., яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 р., було затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2021 р., яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 р., продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6 місяців. Вказують, що строк затримання відповідача закінчується 7 травня 2021 р., а на даний час його особа не ідентифікована, оригінали паспортних документів відсутні, відповіді на запити не надходять.
Ухвалами Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 5 травня 2021 р. відкрито провадження по справі та призначено її на 5 травня 2021 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника позивача та перекладача, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за участю відповідача, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», а потім відкладено на 6 травня 2021 р. в такому ж режимі.
В судовому засіданні:
- представник Чопського прикордонного загону ІВАНОВ С.В. позов підтримав, з підстав вказаних в ньому. Наголосивши, що після апеляційного перегляду оригінал паспортного документу їм не надавався.;
- громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позову та проти продовження йому строку затримання до 6 місяців заперечував та просив його звільнити з ПТПІ, так як у нього є адвокат, який пред'явить оригінал паспортного документу, який знаходиться у його друга в м. Одеса, після його звільнення з ПТПІ. При цьому, він не звертався за статусом біженця.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи, не можливість їх продовження, суд вважає за можливе розглянути справу, з урахуванням доказів наданих позивачем та пояснень відповідача, за відсутності адвоката.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та з матеріалів № 743/1502/20 вбачається, що:
- громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15:50 год 07.05.2020 був прийнятий на територію України під час прикордонно-представницької зустрічі в ППр «Ужгород» ВПС «Ужгород» в порядку угоди про реадмісію осіб, який незаконно перетнув державний кордон в складі групи осіб із України в Словацьку Республіку на напрямку 7 прикордонного знаку ділянки відповідальності ВІПС «Стужиця» ВПС «Великий Березний» та був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки, при цьому, документи, що посвідчують особу, а також такі, що підтверджують законність перебування на території України, у відповідача були відсутні;
- рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2020 р., яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 р., було затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання;
- рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2021 р., яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 р., продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6 місяців;
- листамиЧопського прикордонного загону від 10.11.2020 р. № 21/1311, від 25.01.2021 р. № 21/65, від 05.03.2021 року за № 21/212/1 підтверджується звернення останніх до Департаменту консульської служби МЗС України, з проханням доручити Посольству України в Республіці Польща передати до Посольства Народної Республіки Бангладеш у Республіці Польща підтверджують повторні звернення Чопського прикордонного загону до Посольства Народної Республіки Бангладеш у Республіці Польща щодо ідентифікації та документування, в т.ч. громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (листи від 10.11.2020 р. № 21/1311/1, від 25.01.2021 р. № 21/65, від 05.03.2021 року за № 21/___, 212/1).
Джерела права застосовані (не застосовані) судом.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює основоположне право людини, а саме - захист особи від свавільного втручання держави в її право на свободу. Підпункти з «a» до «f» пункту 1 статті 5 Конвенції містять вичерпний перелік дозволених підстав позбавлення свободи і жодне позбавлення свободи не буде законним, якщо не відповідатиме одній з цих підстав (рішення Європейського суду з прав людини в справі "Хлаіфія та інші проти Італії" (Khlaifia and Others v. Italy), пункт 88).
Один з винятків, що міститься у підпункті «f», дозволяє державі затримувати іноземців «з метою запобігання [їхньому] недозволеному в'їзду в країну» або «щодо яких провадиться процедура депортації або екстрадиції» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 червня 2020 р. в справі "Нур Ахмед та інші проти України" (Nur Ahmed and others v. Ukraine), пункт 79 (Заява № 42779/12 та 5 інших заяв).
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 16.07.2020 р. у справі "Нур та інші проти України" (Nur and others v. Ukraine), пункти 59, 103, 115 (Заява 77647/11), вказано, що затримання заявників і тримання їх під вартою протягом відповідного періоду підпадало під дію підпункту «f» пункту 1 статті 5 Конвенції, оскільки ідентифікація заявників була першим і необхідним кроком під час будь-якої процедури щодо їхнього видворення. Аргументи заявників, що їхнє затримання було незаконним за відсутності офіційних рішень про їхнє видворення, є необґрунтованими.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Ст. 16 вказаного Закону передбачає, що паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Стаття 30 вказаного Закону регламентує, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як на 18 місяців (ч. 4).
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.
Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що інститут продовження строку затримання застосовується адміністративним судом у разі наявності АЛЬТЕРНАТИВНИХ УМОВ, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, якими є:
- або відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
- або неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
П.1 Розділу VІ «Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців» Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22.01.2018 р. № 38/77) передбачає, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України, орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Оцінка суду.
Щодо того чи ідентифікований відповідач, то суд зазначає, що до матеріалів справи № 743/1502/20 дійсно приєднані копії паспортів на ім'я громадянина Народної Республіки Бангладеш (surname - JAMIL, name - MAHMUDUL HUSSAN ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , № ВL0571413, один з яких нотаріально засвідчений, але копія паспорта не є тим документом, що посвідчує особу та не дає змогу достовірно ідентифікувати особу відповідача, а суд не здійснює ідентифікацію особи. Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження тому, що вказаний паспорт надавався уповноваженим органам для його ідентифікації та у судовому засіданні вказав, що його паспорт знаходиться не з ним, а в м. Одеса. При цьому, з грудня 2020 р. після винесення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 р. відповідач не вчинив дії щодо надання паспортного документу уповноваженим органам.
Оскільки визначальним при розгляді даної справи є встановлення активних дій з боку позивача для забезпечення ідентифікації з метою уникнення безпідставного обмеження свободи особи, а ЛистиЧопського прикордонного загону від 10.11.2020 р. № 21/1311, від 25.01.2021 р. № 21/65, від 05.03.2021 року за № 21/212/1, які адресовані Департаменту консульської служби МЗС України, з проханням доручити Посольству України в Республіці Польща передати до Посольства Народної Республіки Бангладеш у Республіці Польща підтверджують повторні звернення Чопського прикордонного загону до Посольства Народної Республіки Бангладеш у Республіці Польща щодо ідентифікації, в т.ч. громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (листи від 10.11.2020 р. № 21/1311/1, від 25.01.2021 р. № 21/65, від 05.03.2021 року за № 21/___, 212/1, є належними запитами в розумінні Розділу VІ вказаної Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, то вказане свідчить, що позивачем вживалися неодноразові дії з метою ідентифікації особи відповідача, але відповіді на вказані листи відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність такої умови, за якої неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, якнеодержання інформації та документів з країни громадянської належності іноземця необхідних для ідентифікації особи, що є самостійною підставою для продовження строку затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 7 листопада 2021 року включно в Чернігівському ПТПІ, з метою його ідентифікації, але без забезпечення примусового видворення, так як рішення про примусове видворення судами не виносилось, що буде дорівнювати граничному терміну тримання відповідача в ПТПІ, який становить 18 місяців з часу затримання, задовольнивши позов частково.
Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, суд
Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби - задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 7 листопада 2021 року включно в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою його ідентифікації.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий В.Б.Сташків
Текст рішення виготовлено та
підписано 6 травня 2021 року.