Справа № 743/2/21
Провадження №1-кп/743/21/21
05 травня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження в ЄРДР № 12020270220000312 від 31.07.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олешня Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно в 00 год 20 хвилин, більш точного часу не встановлено, із ОСОБА_6 , засудженим за вказане діяння вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020, знаходячись поблизу господарства по АДРЕСА_2 , вчинили конфлікт з невстановленими особами. ОСОБА_5 , знаходячись неподалік місця зазначеного конфлікту, зробив зауваження ОСОБА_6 , що засуджений за вказане діяння вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020, та ОСОБА_4 з приводу необхідності припинення конфлікту.
У вказаний момент у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , засудженого за вказане діяння вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020, виник спільний злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а саме вчинення хуліганських дій відносно раніше незнайомого ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , ігноруючи елементарні норми і правила поведінки, моральності, добропристойності, з метою самоствердження за рахунок приниження інших осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилася в насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, звалив ОСОБА_5 на землю та, знаходячись поверх останнього, безпричинно наніс не менше трьох ударів руками в область обличчя потерпілого.
В цей час ОСОБА_6 , засуджений за вказане діяння вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020, діючи зі спільним умислом, спрямованим на досягнення загального результату з ОСОБА_7 , діючи групою осіб, що виразилось у вчиненні злочинних дій за мовчазної згоди, ігноруючи елементарні норми і правила поведінки, моральності, добропристойності, з метою самоствердження, за рахунок приниження інших осіб, грубо порушивши громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 знаходиться поверх ОСОБА_5 , який в цей час лежав на землі, розуміючи безпорадний стан потерпілого, підійшов до останнього та завдав не менше одного удару ногою в область голови.
В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , засудженого за вказане діяння вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020, потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток спинки носа, з синцями та забоєм м'яких тканин носа, орбітальних ділянок, які в сукупності, як наслідок одного травматичного процесу, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та у вигляді синців із забоєм м'яких тканин лоба, верхньої губи, волосяної частини голови, які, як усі в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Умисні дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, а саме, як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю. Від дачі пояснень в суді відмовився, мотивуючи тим, що йому соромно за свої дії. Відповідаючи на запитання прокурора, повністю підтвердив обставини правопорушення, викладені в обвинувальному акті. В скоєному кається, просить суворо не карати.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які учасниками судового розгляду не оспорюються.
Суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 по всьому обсягу пред'явленого йому обвинувачення, тому він повинен нести відповідальність за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами пом'якшуючими покарання ОСОБА_4 , є визнання вини, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, не притягався до адміністративної відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
З досудової доповіді органу пробації встановлено, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. На думку уповноваженого органу з питань пробації, застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю.
Отже, приймаючи до уваги наявність обтяжуючої та пом'якшуючі покарання обставини, відомості про особу обвинуваченого, а також обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 достатнім та справедливим буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
При цьому, від відбування покарання ОСОБА_4 можливо звільнити з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, тому враховуючи його поведінку під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком чинності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Доля речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішена вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2020.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подано апеляцію до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1