Провадження № 2/742/624/21
Єдиний унікальний № 742/638/21
05 травня 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Короткої А.О.,
при секретарі - Сидоренко Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", представник позивача - Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 49947,70 грн за кредитним договором №б/н від 14.07.2011 року, а також судового збору в розмірі 2270,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачкою умов вказаного кредитного договору.
Відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, але не надала відзив на позовну заяву у строк, передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.
14.07.2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" (14.06.2018 року було змінено найменування позивача на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом, та в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 18000,00 грн (а.п.21, 22).
Відповідачка ОСОБА_1 погодилася, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами Банку» становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (а.п.23, 24).
Однак відповідачка своєчасно не повернула АТ КБ «Приватбанк» кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов'язань по кредитному договору, у зв'язку з чим станом на 13.01.2021 року з розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що її заборгованість перед банком становить 499947,70 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15686,23 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 34261,45 грн (а.п.7-15).
Статтями 526 та 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися у встановлений строк та належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.1.7.12. «Умов і правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонговується на той же строк (а.п.36), що також підтверджується кредитними картками: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які отримувала ОСОБА_1 особисто під підпис (а.п.22), а також випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 починаючи з 12.12.2012 року по 12.10.2020 року (а.п.16-20).
Письмової заяви ні про закриття рахунку, ні про припинення договору відповідач до банку не надавав, у зв'язку з чим на підставі норм, передбачених «Умовами і правилами надання банківських послуг», договір було продовжено на такий же строк.
Отже, «Умовами та правилами надання банківських послуг» АТ КБ «Приватбанк» передбачена пролонгація договору, яка полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема, щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, яким він і скористався, звернувшись з даним позовом до суду (ст.1050 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У цій справі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається з анкети-заяви від 14.07.2011 року, в такій вказано лише про те, що відповідачка підписала анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (для індивідуальних клієнтів, приватних підприємств та керівників корпоративних клієнтів). Дана заява не містить даних про те, якої згоди досягли сторони щодо сплати процентів за користування кредитом та щодо можливих штрафних санкцій, не зазначена процентна ставка, умови договору про строки виконання зобов'язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
До позовної заяви позивачем додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», у яких вказано, що існує чотири види карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна contract», «Універсальна Gold». Всі види карток мають різні умови щодо тарифів, процентів, штрафів. Який вид картки «Універсальна» отримала відповідачка ОСОБА_1 позивач не вказав та доказів не надав.
Умови і Правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачкою не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими Умовами відповідачка була ознайомлена погодилася з ними, підписуючи анкету - заяву.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження ознайомлення відповідачки з конкретними Умови та правила банківських послуг та тарифами. Надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 34261,45 грн.
Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), у якій зазначено, що відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності неможливе покладення на слабшу сторону договору - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача 15686,25 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено частково, то і судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення №ІНВ99В3НЕW від 29.01.2021 року (а.п.1) позивачем сплачено було 2270,00 грн судового збору. При цьому, враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 15686,25 грн, що становить 31,4% від ціни позову, то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню лише 712,78 грн судового збору.
На підставі наведеного та ст.526, 530, 549, 629, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001), представник позивача - Гребенюк Олександр Сергійович (юридична адреса: вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпро, 49094), до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_6 , МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16 червня 2011 року в розмірі 15686 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 25 к.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" р/р № НОМЕР_6 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн 78 к.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 05.05.2021 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя А.О.Коротка