Справа№ 328/719/20
29.04.2021
29 квітня 2021 року м.Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Токмак цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ «ВЕЛЛФІН» Терно О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Підставою для звернення з позовом до суду є несплата ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 157833 від 20.03.2017 у сумі 64127,00 грн. та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 20.03.2017 року в електронній формі було укладено договір позики № 157833 на суму 1500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 16 днів, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року. Таким чином, позивач зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, надавши відповідачу позику, натомість відповідач умови договору не виконав та станом на 07.04.2020 року має заборгованість за договором позики в сумі 64127,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - основний борг; 31779,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 30848,00 грн. -заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену суму заборгованості та сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, правом надання відзиву на позов не скористався.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Встановлено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є юридичною особою, яка діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження № 2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується випискою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.
Згідно із пунктами 4.1., 4.2. Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Правил у разі прийняття товариством позитивного рішення про надання позики, товариство направляє заявнику на підписання договір про отримання позики. Договір направляється шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену заявником у заяві. Договір позики із заявником укладається на умовах та в порядку визначеному цими правилами.
У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики - пункт 6.3. Правил. У разі отримання договору позики засобами електронного зв'язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті - пункт 6.4. Правил. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету - пункт 6.7. Правил.
Пунктами 6.10., 6.11., 6.12. Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначено в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.
Звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, позивач ТОВ «ВЕЛЛФІН» обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідач приєднався до Правил надання грошових коштів у вигляді позики, що розміщені на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», оформив заявку та отримав грошові кошти у вигляді позики на платіжну картку від ТОВ «ВЕЛЛФІН», які не повернув у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підтвердження укладення договору позики позивач надав роздруківку заявки відповідача з офіційного веб-сайту товариства https://creditup.com.ua, для отримання позики, яка містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього.
З копії договору позики № 157833 від 20 березня 2017 року, який оформлений сторонами в електронній формі, з якого вбачається, що за умовами п.1.1. укладеного між позивачем та відповідачем вищевказаного договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3. договору позики встановлено, що позика надається строком на 16 днів та має бути повернута до 05.04.2017 року.
Відповідно до п. 1.4. договору дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п.1.4. договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в договорі позики, що підтверджується листом від 23.02.21 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно з договором про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.
В зазначеному листі вказані сума коштів, власник картки, марка картки, код авторизації, номер транзакції в системі WAYFORPAY, тобто він є доказом підтвердження отримання коштів відповідачем.
Пунктом 1.5.1 договору позики передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином: розмір основних процентів складає: 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процента від суми позики щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3. цього договору.
Відповідно до п.1.5.2. у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений п.1.3 договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов'язаний сплатити 1,9 процента від суми позики за кожен день прострочення.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплату процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків - пункт 3.1. договору.
Згідно з визначеним сторонами графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 05.04.2017 року в сумі 1957,50 грн., з яких 457,50 грн. сплата процентів за користування позикою.
Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6, 627 ЦК України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.
Із наданої позивачем довідки щодо заборгованості видно, що станом на 07.04.2020 року відповідач має заборгованість за договором позики в сумі 64127,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - основний борг; 31779,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 30848,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов'язання по договору позики не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув у повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Зі змісту ч.3 ст.12 та ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, щодо вимог про стягнення відсотків після спливу строку кредитування за обставинами цієї справи суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З аналізу зазначених норм матеріального права дійсно слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Але лише ті, які передбачались на період дії договору.
Права та інтереси кредитодавця у такому випадку в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом статті 625 ЦК України відповідальність боржника шляхом сплати трьох процентів річних у разі прострочення виконання грошового зобовязання може бути застосована лише у тому разі, якщо договором не передбачений інший розмір процентів.
Між тим, сторони у цій справі узгодили у пунктах 1.5.1, 1.5.2. договору позики № 157833 від 20.03.2017 року, як проценти, що нараховуються протягом строку позики, так і проценти, на які позикодавець має право після спливу строку позики.
Таким чином, позикодавець ТОВ «ВЕЛЛФІН» відповідно до приписів статей 625, 1048 ЦК України та вище наведених умов договору позики № 157833 від 20.03.2017 року, які відповідачем не оспорювалися, має право стягнути заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування позикою як у межах погодженого сторонами строку позики, тобто до 05.04.2017 року, так і після спливу строку позики - за іншою узгодженою ставкою процентів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме шляхом стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за договором позики № 157833 від 20.03.2017 року, в сумі 32805,50 грн., яка складається з основного боргу - 1500,00 грн., заборгованості за відсотками в межах строку позики за період з 20.03.2017 року до 05.04.2017 року - 457,50 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 30848,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1072,02 грн. (2102,00 *(32805,50 *100%/64127,00)).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість за договором позики №157833 від 20.03.2017 року у розмірі 32805,50 грн., яка складається з: основного боргу - 1500,00 грн., заборгованості за відсотками - 457,50 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 30848,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1072,02 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: 03061, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлений 05.05.2021 року.
Суддя: