Справа № 323/1024/21
Номер провадження 4-с/323/8/21
06.05.2021 року м. Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищева О.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), -
До Оріхівського районного суду Запорізької області звернувся зі скаргою ОСОБА_1 , в якій прохає визнати бездіяльність державного виконавця Овчаренко Ю.С., зобов'язати її встановити місце, дні та час проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням 63725009 за його заявою від 12.03.2021 року та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати стосовно відірвання його від звичайних та повсякденних занять.
Ознайомившись з текстом скарги, перевіривши її доводи, суддя дійшла до наступного висновку.
За правилами частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
У відповідності до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19) виходила з того, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Як встановлено суддею, в обгрунтування вимог скарги ОСОБА_1 застосовані образливі твердження на адресу районного суду, а саме безпосередньо до суддів Оріхівського районного суду Запорізької області.
Використання вжитих ОСОБА_1 висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу ЄСПЛ вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № № 61164/00 і 18589/02; «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Звертаючись до суду з відповідними процесуальними документами, заявникові хоч і надано право викладати їх на власний розсуд з дотриманням загальних вимог щодо форми та змісту, проте це не дає йому права свавільно використовувати неоднозначні звертання до учасників процесу, що можуть слугувати виявом неповаги до честі, гідності цих осіб, а також власні судження, твердження, роздуми, які трактуються двозначно та образливо в цілому, що є неприпустимим та свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Крім того, вважає за необхідне роз'яснити скаржнику ОСОБА_1 , що це не позбавляє його права подати скаргу на дії державного виконавця добросовісно користуючись цим правом, тобто керуючись завданням цивільного судочинства, не використовуючи образливі висловлювання, виявляючи повагу до учасників судового процесу та виконуючі інші вимоги чинного цивільного законодавства України.
За частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене, суд вважає, що скаргу потрібно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 44, 185 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя: Плечищева О.В.