Справа № 323/807/21
Провадження № 6/323/46/21
06.05.2021 р. м.Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
при секретарі - Тахтаул А.Л.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі,
05.04.2021 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому листі з примусового виконання Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 04.09.2008 року у цивільній справі № 2-2051/08, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) заборгованості за Кредитним договором № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року у розмірі 6847,01 грн.
Заява обґрунтовується тим, що на підставі Договору про відступлення права вимоги від 18.10.2019 року № 114/2-23, укладеного між заявником та Банком, до заявника перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Заявник подав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Боржник ОСОБА_1 , з огляду на наявні у справі відомості про його проживання на території Амвросіївського району Донецької області, яка є тимчасово непідконтрольною органам державної влади України, викликався в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці Оріхівського районного суду Запорізької області, в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв або клопотань процесуального характеру чи по суті питання не надав.
Банк участь свого представника у розгляді заяви не забезпечив, відзиву на заяву не подав, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Фіксування судового процесу технічними засобами аудіозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши наявні у справі документи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, що регулюють відповідні відносини, суд вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 09.02.2007 року між Банком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/07-152/12-150233, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості і платності грошові кошти в розмірі 5500,00 грн. строком до 03.10.2017 року, а ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами у розмірі 1/10 від залишку заборгованості.
Заочним Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 04.09.2008 року у справі № 2-2051/08 був задоволений позов Банку до ОСОБА_1 : стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року станом на 21.08.2008 року в розмірі 6847,01 грн., а також судовий збір в сумі 98,47 грн.
Відомостей про пред'явлення до виконання виконавчого листа на виконання вказаного рішення суду, а також взагалі про будь-яке виконання цього рішення, суду надано не було.
Автоматизована система виконавчого провадження та Єдиний реєстр боржників не містять відомостей про виконавчі провадження з виконання вказаного рішення суду.
18.10.2019 року між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 114/2-23 (надалі - Договір про відступлення).
За змістом п. п. 2.1-2.3, 3.1 Договору про відступлення, Банк передав (відступив) ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новому кредитору) права вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких наведено у Додатку № 1 до Договору про відступлення, а новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні відступлення прав вимоги.
До переліку кредитних договорів у Додатку № 1 до Договору про відступлення включені й вимоги за Кредитним договором № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним витягом з Додатку № 1, підписаним представниками обох сторін Договору про відступлення.
За змістом п. 2.2 Договору про відступлення, права вимоги до нового кредитора за умови виконання ним п. 3.2 цього Договору щодо оплати ціни договору.
На підтвердження виконання цієї умови Договору про відступлення заявник надав копію платіжного доручення № 238 від 08.11.2019 року про сплату на користь Банку обумовленої договором суми.
Таким чином, факт переходу з 08.11.2019 року до заявника права дійсної грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги за правочином тягне за собою зміну кредитора у відповідному зобов'язанні.
Частиною п'ятою статті 11 чинного Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
За змістом правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №756/9788/15-ц, відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, положення статті 442 ЦПК України підлягають застосуванню у випадку, коли до надходження до суду заяви про заміну сторони був виданий виконавчий лист.
Однак в межах даного провадження учасниками не було надано доказів на підтвердження того, ким, коли та кому був виданий виконавчий лист на виконання Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 04.09.2008 року у цивільній справі № 2-2051/08.
За таких умов судом може бути вирішено питання лише про заміну сторони у справі.
Так, відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Разом з тим суду не були надані докази переходу до заявника права грошової вимоги щодо судового збору у розмірі 98,47 грн., стягнутих судом з боржника на користь Банку.
Судовий збір за своєю правовою природою є видом судових витрат, а грошова вимога щодо його сплати не виникає безпосередньо з Кредитного договору № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року.
За змістом Договору про відступлення, його предметом не охоплюються права грошової вимоги щодо стягнення судового збору чи інших процесуальних витрат, присуджених судом. Відтак, підстави для заміни стягувача у в частині вказаних платежів - відсутні.
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих та апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснення правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти днів з дня прийняття розпорядження голови відповідного вищого спеціалізованого суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14, визначено, що справи, раніше підсудні Амвросіївському районному суду Донецької області, є підсудними Оріхівському районному суду Запорізької області.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 11, ст. 55, ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» про зміну стягувача у цивільній справі - задовольнити частково.
Первісного стягувача (позивача) у справі № 2-2051/08 - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за Кредитним договором № 014/07-152/12-150233 від 09.02.2007 року у розмірі 6847,01 грн., замінити на нового стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239, адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, б. 8).
У заміні стягувача в частині вимог про стягнення судового збору у розмірі 98,47 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області М.М. Мінаєв