1Справа № 335/3664/21 2-а/335/94/2021
06 травня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Сметанко Олександра Віталійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Сметанко Олександра Віталійовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
23 березня 2021 року о 17 год. 57 хв. за адресою: м. Запоріжжя, Вознесенівський район, Набережна магістраль, поліцейським Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Сметанко О.В. (далі - Відповідач) була винесена постанова серії ЕАН № 3961280 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова) якою водій транспортного засобу ОСОБА_1 , був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП України та на якого було накладне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є протиправними. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Постанова складалася інспектором без врахування зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки. Підставою для винесення оскаржуваної Постанови Відповідач вважає невиконання мною вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, яким встановлено правило про те, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Також у оскарженій Постанові Відповідачем вказується про те, що нібито водій, керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 113 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 50 км/год. При цьому, всупереч вимог ст. 283 КУпАП в постанові не зазначено, де саме рухався водій - місце скоєння адміністративного правопорушення, що є обов'язковим.
З постанови від 23.03.2021 року по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що дане правопорушення зафіксовано спеціальним приладом «ТruCam», однак не зазначено, що технічний прилад «ТruCam» при фіксації правопорушення працював в автоматичному режимі. Рухаючись по набережній магістралі зі швидкістю, яка допустима в населеному пункті, позивача зліва обігнав мікроавтобус білого кольору, проте поліцейський зупинив саме його автомобіль. Позивач пояснив, що не перевищував швидкість, що, ймовірно, прилад зафіксував автомобіль, який здійснював обгін, та, відповідно, рухався попереду з більш високою швидкістю... Його пояснення поліцейським залишилися без уваги. На прохання пред'явити докази, що саме він перевищив швидкість, поліцейський продемонстрував «стоп-кадр» відеозйомки, на якому було розмите зображення автомобілю, схожого на автомобіль поліцейського. Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та викладених обставин, вважає неналежним та недопустимим доказом результати, зафіксовані поліцейським.
Позивач просить визнати протиправними дії поліцейського УПП в Запорізькій області Сметанко Олександра Віталійовича по складанню постанови та скасувати постанову сер:: ЕАН № 3961280 від «23»березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП. У вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, закрити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Запорізькій області Департаменту патрульне: Національної поліції України судовий збір у розмірі 454 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі.Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції. Призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні з повідомленням сторін.
20.04.2021 року до суду надійшов відзив, в якому вказано, що 23.03.2021 р. під час несення служби в м. Запоріжжі, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Сметанко О.В. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС №000571 було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу ВМW Х6 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 113 (сто тринадцять) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 63 (шістдесят три) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДД України. Оскільки правопорушення мало місце, а відповідно до ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити.
У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
У судове засідання відповідачі не з'явилися, повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, оглянувши у судовому засіданні відеозапис, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Тобто, складення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є складовою виконання посадовою особою Національної поліції України своїх процесуальних обов'язків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до положень статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини 1, 2 і 3 ст. 122).
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАН№ 3961280 від 23.03.2021 року, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВМW Х6 з номерним знаком НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більше як на 50км/год, а саме рухався зі швидкістю 113 (сто тринадцять) км/год. Вимірювання проводилося за допомогою приладу TruCam ТС №000571 чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП.
За вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- 1700,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Адміністративна відповідальність передбачена ч.4 ст. 122 КУпАП настає у випадку перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину і тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 № 000571 та підтверджується роздруківкою файлу з пристрою.
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruСАМ LTI 20/20, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197- 12.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/19784, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 07.10.2020 р. та чинного до 07.10.2021 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 № ТС000571 є придатним до застосування, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
З відеозапису візуально встановлюється, що розгляд справи відбувається в населеному пункті у м.Запоріжжя на Набережній магістралі. Відповідно до показників приладу № ТС000571 відстань від точки перебування приладу до транспортного засобу д.н.з НОМЕР_1 під час вимірювання швидкості руху складає 261,5 м.
З відеофіксації вбачається, що на місці події після зупинки транспортного засобу Позивачу було надано змогу ознайомитися із показами приладу TruСАМ LTI 20/20 ТС000571, які містили у тому числі інформацію щодо відстані з якої було зафіксовано швидкість руху.
Як вбачається з відеозапису, оглянутого у судовому засіданні, транспортний засіб з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 112-113 км/год. З фотознімку, зробленого технічним засобом TruCAM LTI 20/20 (серія ТС000571) також вбачається, що транспортний засіб з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 рухався на Набережній магістралі на смузі руху один та прилад вимірював саме його швидкість руху, про наявність мікроавтобуса білого кольору на відео та фото доказах , як про це зазначає позивач, даних немає.
Отже, з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, наданих відеоматеріалу з записом подій, які мали місце під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 чітко вбачається, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що має місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Щодо тверджень позивача про відсутність у постанові інформації про місце вчиення правопорушення, то постанова містить такі дані, зазначено м.Запоріжжя, Набережна магістраль. У фабулі постанови чітко зазначено, що правопорушення скоєно в межах населеного пункту.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На підставі зазначеного, суд зазначає, що покази приладу TruСАМ LТ 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Наразі, при розгляді даного позову, позивач просить суд взяти до уваги, як доказ власні його заперечення своєї вини у вчиненні правопорушення.
Приладом TruCAM перевіряють швидкість за допомогою лазера, що дозволяє уникнути неточностей, робоча дистанція пристроїв контролю швидкості TruCam сягає 1,2 км. TruCam - лазерний вимірювач швидкості, оснащений режимом відеофіксації. Основна відмінність приладу від «Візира» і йому подібних - він використовує не радіохвилю, а світловий промінь - лазер, який дозволяє зафіксувати перевищення швидкості конкретного автомобілю в потоці транспорту на відстані, що перевищує кілометр.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу на наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис, з якого вбачається чітка фіксація в потоці автомашин саме ТЗ ВМW Х6 з номерним знаком НОМЕР_1 ,з відображенням швидкості.
Дослідивши письмові докази, суд вважає,що відповідач надав достатньо аргументовані докази, які спростовують вимоги позивача щодо неналежного застосування вимірювача швидкості, неможливості його використання.
Тому суд приходить до висновку, що інспектором у відповідності до ст. 280 КУпАП були з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і його дії вчинені у передбачені законом межах та у спосіб, а, відтак, і підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесеної відносно ОСОБА_1 не встановлено.
Посилання позивача зазначені в позові не може бути прийняті судом як докази відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки з письмових пояснень відповідача, матеріалів адміністративної справи та оглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце. Інші доводи позову не спростовують факту порушення позивачем п.12.4 Правил дорожнього руху України.
При винесені постанови, дії відповідача відповідають вимогам ст. 33 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення. Тобто при накладанні стягнення відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, оскільки санкція ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн.
Інспектор при винесені оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєно, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права.
Відповідачем представлено як доказ правомірності рішення інспектора диск з відеофіксацією, яким повністю спростовано доводи позивача про неправомірність дій цього інспектора при складанні постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача, зокрема доведено, що ОСОБА_1 допустив порушення ПДР, за що інспектор ПП, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП.
Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивач не надав, його позовні вимоги зводяться до висвітлення порушень норм процесуального права з боку інспектора, що в судовому засіданні не було встановлено.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів з приводу порушень інспектором поліції прав позивача під час складання постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Відсутність факту правопорушення, позивач доводить своїми ж поясненнями. Натомість, відповідач, в порядку ч.2 ст. 77 КАС України, надав докази своїх заперечень. Зокрема, відео фіксація, яка була вчинена під час вчинення правопорушення та в процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджує факт правопорушення з боку позивача.
З огляду на не представлення позивачем доказів, які спростовують обставини, викладені поліцейським в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, судом розцінюються не обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 222, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 2,9,72-77, 121, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Сметанко Олександра Віталійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст постанови складено 06.05.2021 року.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя Ю.В. Апаллонова