1Справа № 335/4227/21 3/335/1040/2021
05 травня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов з УПП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює ТОВ «Січ Альянс» водій, за ст. 44-3 КУпАП,-
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АА№ 338783 від 06.04.2021 року зазначено, що 06.04.2021 о 21 гор. 05 хв. м.Запоріжжя вул. С.Тюленіна, 43а водій ОСОБА_1 здійснив міське перевезення пасажирів на т.з. Богдан А-091 д.з. НОМЕР_1 з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів визначеної п.3 п.п.8 постанови КМУ від 09.12.2020, а саме в кількості 10 пасажирів
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що їхав маршрутом на Хортицький район на зупинці Металургів стояли люди, йому стало їх шкода і він зупинився. Пасажирам він казав, що має дотримуватися норм карантинних обмежень. У нього у автобусі наявне 21 місце для сидіння, це був вечір, а тому незрозуміло, що він порушив.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236«Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (надалі Постанова) в редакції чинній станом на дату складання протоколу, містить певні заборони, зокрема щодо перевезень пасажирів автомобільним транспортом.
3. З 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:
8) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Разом із тим, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про те, що ОСОБА_1 «здійснив міське перевезення пасажирів на т.з. Богдан А-091 д.з. НОМЕР_1 з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів визначеної п.3 п.п.8 постанови КМУ від 09.12.2020, а саме в кількості 10 пасажирів».
Отже, опис встановлених обставин та суть учиненого правопорушення не відповідає п.3 п.п.8 постанови КМУ від 09.12.2020, і викладена неконкретно, оскільки опис інкримінуємого ОСОБА_1 правопорушення не відповідає вимогам інкримінованого пункту Постанови КМУ №1236, яка встановлює заборону перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб»,однак
Тим більше, з опису обставин не є зрозумілим чи здійснено перевезення 10 пасажирів, чи перевищено кількість пасажирів на 10 осіб, з урахуванням тих обставин, що до матеріалів справи не долучено технічні характеристики або копію реєстраційних документів на транспортний засіб, з яких суд міг би встановити дозволену кількість пасажирів та кількість місць для сидіння, а у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що у ТЗ д.з. НОМЕР_1 - 21 місце для сидіння.
Відсутня також інформація щодо пасажирів, які знаходилися в середині транспортного засобу під час складання протоколу, а навпаки, зазначено про відсутність будь-яких свідків адміністративного правопорушення. Не містять матеріали справи й інших належних і допустимих доказів вини у інкримінованому правопорушенні, у тому числі щодо порядку здійснення підрахунку пасажирів (хто його проводив та яким чином).
На долученому до матеріалів відео зафіксовано лише рух автобуса по дорозі, відеозйомка якого проводиться з автомобіля патрульної поліції у русі протягом 15 секунд, тобто з відеодоказу неможливо встановити наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню у даному провадженні. Інші відеодокази відсутні
Таким чином, посадовими особами управління патрульної поліції не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення водієм правил перевезення пасажирів міським транспортом під час дії карантину.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.50 року, ратифікованою Україною 17.07.97 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 44-3 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Апаллонова