1Справа № 335/4259/21 1-кп/335/544/2021
05 травня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у залі суду у м. Запоріжжя підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 120121080050000027 від 06.01.2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом №120121080050000027 від 06.01.2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У підготовчому засіданні прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Крім того, прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, виходячи з того, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 09.05.2021 року, та, оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні вважав за можливе призначення кримінального провадження до судового розгляду. Проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, а також, зазначаючи, що обвинувачений має постійне місце проживання та неповнолітню дитину на утриманні, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений у судовому підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт складено відповідно до вимог чинного Кримінально-процесуального кодексу України, порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду у кримінальному провадженні, відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні не встановлено, та суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Під час підготовчого судового засідання проведені наступні дії: з'ясовано, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Судовий розгляд, з урахуванням думки всіх учасників процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 27 КПК України, слід проводити у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 було змінено раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, тобто з 11 березня 2021 року (часу затримання) до 09 травня 2021 року включно; визначено заставу у розмірі 150 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
Так, в ході розгляду клопотання прокурора, стороною обвинувачення надано достатньо доводів про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні прокурора, які продовжують існувати.
При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 у сукупності із даними про його особу, з огляду на вірогідність переховуватися від суду; впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що зміна відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який є неможливою та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, забезпечує можливість перешкодити інтересам правосуддя, та ухиленню від суду, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження.
Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, який може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, судом не встановлено.
Доводи сторони захисту в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, а також щодо підстав застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, умови якого, як встановлено в ході розгляду клопотання судом, в ході досудового розслідування було порушено ОСОБА_5 , суд вважає необгрунтованим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, у зв'язку з чим вважає за необхідне продовжити строк застосованого відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2021 року, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строком до 03.07.2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 150 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 371, 372, 376 КПК України суд, -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 120121080050000027 від 06.01.2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13.05.2021 року о 13 годині 30 хвилин в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-б.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого - задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, строком до 03.07.2021 року, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 12.03.2021 року.
Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1