Рішення від 05.05.2021 по справі 640/8374/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Київ № 640/8374/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.3 наказової частини Наказу Міністерства юстиції України «Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 24.03.2020 року № 1184/5 про тимчасове блокування приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці;

- зобов'язати Міністерство юстиції України дати відповідне розпорядження (наказ) Державному підприємству «Національні інформаційні системи» про відновлення доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що в порушення вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, відповідачем була розглянута скарга ОСОБА_2 без належного повідомлення про це позивача. Крім того, винесений наказ позбавляє можливості позивача здійснювати свою професійну діяльність у сфері державної реєстрації, а також впливає на джерело її доходу, оскільки нотаріус, як самозайнята особа, не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 15 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що скарга ОСОБА_2 була розглянута одноособово, в зв'язку із наявністю очевидних порушень закону в рішеннях, діях чи бездіяльності державного реєстратора. У разі розгляду скарги одноособово не проводиться засідання та відповідно не повідомляється про місце та час засідання комісії. Зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було заявлено клопотання про вступ у справу третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРНІ ГРУП», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зміст заявлених позовних вимог, суд вважає залучення вказаних осіб до участі у справі недоцільним, оскільки позивачем фактично оскаржується пункт наказу про притягнення нотаріуса до відповідальності. Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.03.2020 року позивачу стало відомо, що відповідно до наказу «Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 24.03.2020 року №1184/5, реєстраційну дію, проведену позивачем 16.03.2020 року за №10691070025036804 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» скасовано, а позивачу заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила її звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Міністерство юстиції України здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі-Закон) та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 зі змінами (далі-Порядок № 1128).

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

формування державної політики у сфері державної реєстрації; нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов'язків; координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань; контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру; визначення технічного адміністратора; забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 34 Закону зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб 'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення Ті прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову в задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Міністерства юстиції чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов'язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально. Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2 від 17.03.2020, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.03.2020 за № 8457-33-20, у якій скаржник просила скасувати в Єдиному державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) реєстраційну дію від 16.03.2020 № 10691070025036804 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРНІ ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 40438660).

За результатами вивчення скарги відповідачем було встановлено, що відповідно до відомостей ЄДР, 16.03.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_1. проведено реєстраційну дію № 10691070025036804 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», якою змінено керівника ТОВ «ОРНІ ГРУП».

Підставою для проведення зазначеної реєстраційної дії був протокол загальних зборів учасників ТОВ «ОРНІ ГРУП» від 16.03.2020, який не відповідав вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників з усіх інших приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Як вбачається із зазначеного протоколу рішення з питань порядку денного були прийняті ОСОБА_4 , яка володіє 33, 8% статутного капіталу ТОВ «ОРНІ ГРУП», а частка самого ТОВ «ОРНІ ГРУП», у розмірі 63,2% не була врахована при визначенні результатів голосування.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону про товариства частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства у разі його ліквідації.

Отже, судом встановлено, що загальними зборами учасників не могло бути прийнято рішення з питань порядку денного, з огляду на відсутність кількості голосів, що визначені статтею 34 Закону про товариства.

Пунктом 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» було встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновками відповідача, що приватний нотаріус ОСОБА_1 повинна була відмовити у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини 1 статті 28 Закону.

Також, за результатами розгляду скарги встановлено, що відповідно до вказаного протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ОРНІ ГРУП» від 16.03.2020 попереднього директора ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади з 13.03.2020, а ОСОБА_5 було призначено на цю посаду з 16.03.2020. Отже, звільнення ОСОБА_2 із займаної посади передує даті прийняття рішення про її звільнення, що заборонено в силу приписів статті 241-1 Кодексу законів про працю України.

Крім того, пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, встановлено, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Пунктом 5 частини 1 статті 28 Закону встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Враховуючи зазначене, відповідачем встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_1 повинна була відмовити у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини 1 статті 28 Закону.

Зважаючи на вищевикладене, та на підставі пункту 2 частини 6 статті 34 Закону та абзацу 2 пункту 8 Порядку № 1128, було вирішено скаргу ОСОБА_2 від 17.03.2020 задоволено частково.

Твердження позивача про те, що Міністерством юстиції України було порушено норми Порядку № 1128 в частині, що стосувалися повідомлення про дату, час та місце проведення засідання Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та вручення копії скарги, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колеги з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно пункту 8 Порядку № 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін 'юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Тобто, Порядком № 1128 встановлено випадок, коли скарга розглядається одноособово, а не колегіально, а саме: у разі наявності очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора.

У даному випадку розгляд скарги ОСОБА_2 від 17.03.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.03.2020 № 8457-33-20 здійснювався саме одноособово, а не колегіально, оскільки було встановлено ряд очевидних порушень закону.

У разі здійснення розгляду скарги одноособово не проводиться засідання та й відповідно повідомлення про дату, час та місце засідання на підставі пунктів 10, 11 Порядку № 1128 не здійснюється, оскільки ці норми застосуються виключно при колегіальному розгляді постійно діючої Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

Таким чином, відповідно до вищенаведеного, копія скарги надається суб'єкту оскарження та заінтересованим особам в день засідання при розгляді скарги колегіально.

При однособовому розгляді скарги обов'язку Міністерства юстиції України надсилання копії скарги суб'єкту оскарження та заінтересованим особам Порядком № 1128 не встановлено.

Крім того, розгляд такої скарги в силу приписів абзацу 2 пункту 8 Порядку № 1128 здійснюється невідкладно.

У відповідності до пункту 14 Порядку наказ Міністерства юстиції України від 24.03.2020 № 1184/5 було оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено, що наказ Міністерства юстиції України від 24.03.2020 №1184/5 було прийнято відповідачем законно, на підставі виявлених порушень, із дотриманням процедури його прийняття.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати, на підставі ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа