30 березня 2021 року м. Рівне №460/714/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення №115104-5305-1712 від 23.04.2020.
Ухвалою суду від 04.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 02.03.2021.
Ухвалою суду від 02.03.2021 відкладено розгляд справи №460/714/21 та призначено судове засідання на 30.03.2021 без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 02.03.2021 замінено відповідача по справі №460/714/21 Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок №12; код ЄДРПОУ 39394217) на правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 63169472) юридичної особи - ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393).
За змістом позовної заяви позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням з орендної плати з фізичних осіб, оскільки сума грошового зобов'язання, визначена в цьому рішенні, розрахована з порушенням чинного законодавства, а розрахунок коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі здійснений відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства щодо його розміру. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
За змістом відзиву на позов відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Розрахунок орендної плати позивача становить: 746 480,00 х 5,761% х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1 х 1 х 1 = 81 588,80 грн. де 746 480,00 грн. - розмір нормативної грошової оцінки землі; 5,761% - ставка податку; 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2015); 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2016); 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2017); 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2018); 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2019) та 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (станом на 01.01.2020). Вказує, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, внесено зміни до статті 289 ПК України в частині застосування величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, зокрема, абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 ПК України викладено у наступній редакції: у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Вказані зміни до статті 289 ПК України набули чинності з 01.01.2017, відповідно були враховані Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру при розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у січні 2017, що підтверджується листом від 12.01.2017 за №6-28-0.22-442/27-1. Отже, розповсюдження дії нової редакції абзацу четвертого пункту 289.2 статті 289 ПК України на правовідносини, які мали місце до набрання чинності цією редакцією закону, тобто до 01.01.2017, зокрема на 2014 та 2015 роки, суперечить ст. 58 Конституції України, оскільки внесені зміни не стосуються питання пом'якшення або скасування відповідальності особи. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволені позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області 23.04.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №115104-5305-1712, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 81588,80 грн (а.с. 5).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Порядок встановлення, нарахування, сплати та відповідальність за порушення порядку перерахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначаються Законом України "Про орендну землі" від 06.10.1998 №161-XIV (далі - Закон №161-XIV) та Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно, до складових якого в силу приписів підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України входить плата за землю.
Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, до платників податку віднесені землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності має статус місцевого податку.
Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Відповідно до статті 13 Закону №161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першої статті 15 Закону №161-XIV (в редакції чинній на момент укладання договору) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
У відповідності до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 (в редакції до 01.01.2017). У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 (в редакції з 01.01.2017).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 5 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
З аналізу наведених норм права можна зробити висновок, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування. Дані про нормативну грошову оцінку земельних ділянок оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тобто, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 1 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено певний факт.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що розрахунок суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки з фізичних осіб відноситься до компетенції органів державної фіскальної служби, а коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі - до повноважень Держгеокадастру.
Як встановлено з матеріалів справи, 14.05.2014 між ОСОБА_1 та територіальною громадою сіл В. Межирічі, Застав'я, Дивень, Колодіївка було укладено договір оренди землі (а.с.6-10), відповідно до якого в оренду передана земельна ділянка площею 0,80 га.
Пунктом 5 даного Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 746480,00 грн.
Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5,761% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 43002,00 грн. Орендна плата вноситься щомісячно.
Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Розмір орендної плати переглядається через три роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором та зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 13 Договору).
Розрахунок розміру орендної плати за земельні державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена є невід'ємною частиною Договору. Даним розрахунком встановлено розмір орендної плати у розмірі 5,761% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 43002,00 грн.
Вказана в Договорі земельна ділянка передана в оренду позивачеві відповідно до акта приймання передачі земельної ділянки від 14.05.2014 (а.с.11).
Згідно з пунктом 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Судом встановлено, що на виконання вказаної норми Податкового кодексу України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2017 повідомила Державну фіскальну службу України, що за інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%; коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік -1,703; 1997 рік-1,059; 1998 рік-1,006; 1999 рік-1,127; 2000- 1, 182; 2001 - 1,02; 2005 рік -1,035; 2007 рік-1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік-1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 04.01.2019 повідомила Державну фіскальну службу України, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0.
Листом від 03.01.2020 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Державну податкову службу України, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0.
Відомості зазначені в листах є загальнодоступними для всіх платників податків, організацій, підприємств та позивачем не спростовані.
Крім того, пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386, Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі, про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Тобто, зазначена вище інформація необхідна для обчислення і справляння плати за землю надана Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру з врахуванням пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386.
Протилежного позивачем не доведено.
Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 746480,00 грн.
Вказані положення договору є чинним, будь-яких змін до них не вносилось, що позивачем також не заперечується.
Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання розрахована відповідачем наступним чином: 746 480,00 грн х 5,761% х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1 х 1 х 1 = 81 588,80 грн, де 746 480,00 грн. - розмір нормативної грошової оцінки землі; 5,761% - ставка податку; 1,249 - Кі станом на 01.01.2015; 1,433 - Кі станом на 01.01.2016; 1,06 - Кі станом на 01.01.2017; 1 - Кі станом на 01.01.2018; 1 - Кі станом на 01.01.2019 та 1 - Кі станом на 01.01.2020.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, при розрахунку орендної плати були використані коефіцієнти нормативно грошової оцінки землі з дати проведення такої оцінки.
Тобто, податковим органом сума податкового зобов'язання розрахована з врахуванням суми орендної плати відповідно до договору оренди землі та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі, що відповідає вищезазначеним положенням Податкового кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено обов'язок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування передавати перелік орендарів земельних ділянок.
Показники щодо орендованої земельної ділянки, використані відповідачем при проведенні розрахунку податкового зобов'язання, не спростовані позивачем.
Щодо посилання позивача на те, що при проведенні вказаного розрахунку відповідачем застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 та 2016 роки з порушенням приписів абзацу четвертий пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, оскільки враховано коефіцієнти, вищі за 115 відсотків, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 01.01.2017, у разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, внесено зміни до статті 289 Податкового кодексу України в частині застосування величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, зокрема, абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України викладено у наступній редакції: "У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115".
Вказані зміни до статті 289 Податкового кодексу України набули чинності з 01.01.2017, відповідно були враховані Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру при розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у січні 2017, що підтверджується листом від 12.01.2017.
Суд зазначає, що згідно зі статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним звернення Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або іншій нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже, розповсюдження дії нової редакції абзацу четвертого пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України на правовідносини, які мали місце до набрання чинності цією редакцією закону, тобто до 01.01.2017, зокрема на 2015 та 2016 роки, суперечить статті 58 Конституції України, оскільки внесені зміни не стосуються питання пом'якшення або скасування відповідальності особи.
З огляду на зазначене, посилання позивача на те, що контролюючим органом були порушені вимоги Податкового кодексу України при обчисленні орендної плати, а саме нібито взяті до розрахунку завищені коефіцієнти індексації за 2015 та 2016 роки, суперечить вищенаведеному.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та правомірним, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення - рішення від 23.04.2020 №115104-5305-1712, що не спростовано позивачем, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (Код ЄДРПОУ ВП 44070166, вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023) про скасування податкового повідомлення-рішення №115104-5305-1712 від 23.04.2020, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 30 березня 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко