26 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/351/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Книша С.П.,
представника відповідача Полтавської міської ради - Божка Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
19 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Полтавської міської ради, Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Полтави "Про звільнення ОСОБА_1 " №882-К від 17.12.2020; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 18 грудня 2020 року; стягнути з бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов здано на пошту 15 січня 2021 року /том 1 а.с. 9/.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядження міського голови м. Полтави "Про звільнення ОСОБА_1 " №882-К від 17.12.2020 є незаконним та порушує право позивача на працю, гарантоване Конституцією України, оскільки позивачем не допускалося одноразового грубого порушення трудових обов'язків, фактів одноразового грубого порушення трудових обов'язків, за які позивача звільнено з посади, до ОСОБА_1 не доводилося, письмових пояснень щодо порушення, за яке позивача звільнено з займаної посади, від ОСОБА_1 не відбиралося.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/351/21, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
08 лютого 2021 року до суду надійшов відзив Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на позовну заяву /том 1 а.с. 22-24/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що матеріали щодо процедури службової перевірки стосовно грубого порушення позивачем трудових обов'язків, за які ОСОБА_1 розпорядженням міського голови м. Полтави звільнено з займаної посади, до Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради не надходили, спірне розпорядження прийнято повноваженою особою - міським головою та на підставі вказаного розпорядження Бюджетно-фінансовим управлінням виконавчого комітету Полтавської міської ради було проведено повний розрахунок з позивачем при звільненні.
11 лютого 2021 року до суду надійшов відзив Полтавської міської ради на позовну заяву /том 1 а.с. 64-70/, у якому представник Полтавської міської ради просить відмовити у у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Полтавська міська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_1 у трудових відносинах з Полтавською міською радою або з виконавчим комітетом Полтавської міської ради не перебувала, а спірне розпорядження міського голови м. Полтави "Про звільнення ОСОБА_1 " №882-К від 17.12.2020 видано особою, яка здійснювала повноваження міського голови - секретарем Полтавської міської ради Шамотою О. у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків на підставі п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України за поданням ОСОБА_2 , першого заступника міського голови від 17.12.2020 №04.2.2-49/3/3032.
Протокольною ухвалою суду від 17 лютого 2021 року задоволено заяву позивача про відкладення судового засідання та підготовче судове засідання відкладено до 10:30 03 березня 2021 року.
03 березня 2021 року до суду надійшли пояснення позивача до позовної заяви /том 1 а.с. 123-128/, у яких зазначено про те, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення трудової дисципліни, оскільки ОСОБА_1 діяла в межах своїх посадових обов'язків та належним чином їх виконала. Вказує, що міський голова у порушення вимог законодавства не призначив службову перевірку з питання неналежного виконання посадових обов'язків позивачем, не відібрав письмових пояснень від позивача щодо порушення, за яке позивача звільнено з займаної посади, не врахував, що позивач жодного разу не була притягнута до дисциплінарної відповідальності та сумлінно виконувала свої посадові обов'язки.
03 березня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про заміну відповідача та залучення третьої особи у справі №440/351/21.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року клопотання представника позивача про заміну відповідача та залучення третьої особи у справі №440/351/21 задоволено частково. Залучено до участі у справі №440/351/21 в якості співвідповідача міського голову міста Полтави ОСОБА_3 . В іншій частині клопотання представника позивача - відмовлено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/351/21 на тридцять календарних днів. Підготовче засідання відкладено до 14:00 30 березня 2021 року.
24 березня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича на позовну заяву /том 1 а.с. 151-152/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_3 розпочато повноваження міського голови м. Полтави 29.12.2020 з моменту складання присяги на першій сесії Полтавської міської ради восьмого скликання відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому жодних прав, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася до суду, міським головою міста Полтави ОСОБА_3 не порушено, оскільки спірне розпорядження ним не видавалося.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду до 12 квітня 2021 року.
Протокольною ухвалою суду від 30 березня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено до 09:30 14 квітня 2021 року.
06 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 1 а.с. 194-198/, у якій зазначено, що посада міського голови є виборною і саме міський голова наділений повноваженнями щодо призначення та звільнення з посади начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, тому належним відповідачем є посадова особа - діючий міський голова м. Полтави, яка наділена відповідними повноваженнями, незалежно від того, яка саме фізична особа займає цю посаду на час звернення до суду з позовом. Позивач повторює, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення трудової дисципліни, оскільки позивач діяла в межах своїх посадових обов'язків та належним чином їх виконала.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року витребувано докази, встановлено строк для їх надання до суду до 23 квітня 2021 року, встановлено наступний порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу №440/351/21 до судового розгляду по суті на 10:00 26 квітня 2021 року.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Полтавської міської ради у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради та відповідач міський голова міста Полтави Мамай Олександр Федорович в судове засідання повторно не заявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином /том 2 а.с. 44, 45/, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності /том 1 а.с. 94, 152/.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради та відповідача міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Розпорядженням міського голови м. Полтави від 10.03.2011 №60-о "Про призначення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 призначена на посаду начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 10.03.2011 як така, що успішно пройшла стажування на зазначено посаду, у порядку переведення, з посадовим окладом згідно із штатним розписом /том 1 а.с. 167/.
Розпорядженням міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, звільнено з займаної посади 17.12.2020 у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків, п. 1 ст. 41 КЗпП України /том 1 а.с. 77/.
В якості підстави для звільнення в цьому розпорядженні зазначено посилання на п. 20 ч. 4 ст. 42, п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 147-149 КЗпП України та подання ОСОБА_2 , першого заступника міського голови, від 17.12.2020 №04.2.2-49/3/3032.
З розпорядженням міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 ознайомлено 17.12.2020, що підтверджено відміткою про ознайомлення та підписом позивача на розпорядженні, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 77/.
Не погодившись з розпорядженням міського голови міста Полтави від 17.12.2020 №882-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивач звернулася до суду з даним позовом 15.01.2021.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному розпорядженню міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Пунктом 6 частини першої статті 5-1 Кодексу законів про працю України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Цей конституційний припис закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною другою статті 21 та частиною першою статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Відповідно до частин першою та другої статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнятого 16.12.1966 Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованого Україною 12.11.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. Заходи, яких повинні вжити держави-учасниці цього Пакту з метою повного здійснення цього права, включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні і економічні свободи людини.
Також, статтею 24 Європейської соціальної хартії, ратифікованої Україною 14.09.2006, з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-III (далі - Закон №2493-III).
Статтею 1 Закону №2493-III визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з приписами статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно з приписами Положення про Бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням Полтавської міської ради 20.12.2019 та є додатком №3 до цього рішення /том 1 а.с. 26-46/, Бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради, створене рішенням сесії Полтавської міської ради. Бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради очолює начальник Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради. Бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради підпорядковується першому заступнику міського голови, міському голові. В разі відсутності першого заступника міського голови (відпустка, відрядження, хвороба, тощо) підпорядковується заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управління Державної казначейської служби України у м. Полтава, штамп, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Керівник управління має право діяти від імені юридичної особи без доручення (п.п. 1.1-1.4, п.п. 1.8 розділу І Положення).
Відповідно до п. 1.5 цього Положення начальник Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради; перший заступник начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, начальник відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу; заступник начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з питань бюджету призначаються на посаду міським головою на умовах конкурсу за висновками конкурсної комісії у відповідності до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та звільняються з посади згідно з чинним законодавством.
Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування визначені статтею 20 Закону №2493-III.
Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Таким чином, служба в органах місцевого самоврядування припиняється, зокрема, на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.
Пунктом 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) встановлено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
За змістом пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, зокрема, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк тощо.
На законодавчому рівні відсутні положення, що визначають поняття одноразового грубого порушення трудових обов'язків.
У справах цієї категорії суд, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
За таких обставин, одноразове грубе порушення трудових обов'язків має оціночний характер та підлягає застосуванню як підстава звільнення за наявності певних законодавчо визначених умов.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №587/1187/15-а.
Згідно із роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в пункті 27 цієї постанови, вирішуючи питання про законність звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Звільнення з наведеної підстави за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).
Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Даний висновок суду відповідає відповідному правовому висновку Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 296/576/17.
Розпорядженням міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, звільнено з займаної посади 17.12.2020 у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків, п. 1 ст. 41 КЗпП України /том 1 а.с. 77/.
В якості підстави для звільнення у цьому розпорядження зазначено п. 20 ч. 4 ст. 42, п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 147-149 КЗпП України та подання ОСОБА_2 , першого заступника міського голови, від 17.12.2020 №04.2.2-49/3/3032.
Таким чином, у спірному розпорядженні міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 " зазначено загальні норми та наявне посилання на подання ОСОБА_2 , першого заступника міського голови, від 17.12.2020 №04.2.2-49/3/3032, проте, не зазначено обставин проступку, не вказано у чому полягало грубе порушення трудових обов'язків, які саме трудові обов'язки порушено начальником Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_1 .
За наведених обставин суд критично оцінює доводи відповідача Полтавської міської ради з посиланням на доповідні записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Т.Юрченко від 18.12.2020, заступника начальника Управління освіти і науки Полтавської міської ради з питань життєдіяльності закладів освіти - начальника відділу матеріального забезпечення ОСОБА_4 від 17.12.2020, директора Департаменту культури, молоді та спору Полтавської міської ради О.Ромас від 18.12.2020 /том 1 а.с. 82-84/, оскільки вказані документи не були покладені в основу оскаржуваного розпорядження.
Крім того, частина цих документів була складена та зареєстрована 18.12.2020, тоді як спірне розпорядження видано 17.12.2020, а тому і не могли бути покладені в основу розпорядження міського голови м. Полтави від 17.12.2020 №882-К "Про звільнення ОСОБА_1 ".
За змістом подання ОСОБА_2 , першого заступника міського голови, від 17.12.2020 №04.2.2-49/3/3032, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 78-79/, відділом обліку та звітності управління обліку, звітності та матеріально-господарського забезпечення Департаменту забезпечення діяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради 15.12.2020 було подано до бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради заявки на фінансування на загальну суму 40588,00 грн. (№230 КФК 020150 на суму 12900,00 грн., №231 КФК 0210180 на суму 2913,00 грн., №232 КФК 0218420 на суму 24775,00 грн.). 16.12.2020 до управління державної казначейської служби надано платіжні доручення для проведення оплати. 17.12.2020 згідно виписки, отриманої з державної казначейської служби за попередній день було виявлено факт не отримання фінансування від бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, у зв'язку з чим не здійснено перерахування коштів згідно платіжних доручень від 15.12.2020 №811, №812, №30, №31, №130, №131, №132, №133, №134.
16.12.2020 за вих. №04.2.2-21/2/2791 секретар міської ради О.Шамота звернувся до начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради Чумак Т.М. з вимогою терміново надати пояснення, чому не було здійснено фінансування розпорядників коштів станом на 16.12.2020 /том 1 а.с. 86/, на які позивачем 16.12.2020 надано письмові пояснення про те, що фінансування головних розпорядників бюджетних коштів здійснено відповідно до їх замовлень /том 1 а.с. 87/.
Частиною 1 статті 78 Бюджетного кодексу України передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
За визначенням пункту 22 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад визначені статтею 89 Бюджетного кодексу України.
Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів передбачені статтею 91 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.
Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до п.п. 2.3.9 п. 2.2 розділу ІІ Положення про Бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, затверджене рішенням Полтавської міської ради 20.12.2019 та є додатком №3 до цього рішення /том 1 а.с. 26-46/, основними функціями Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради є, зокрема, здійснення фінансування головних розпорядників бюджетних коштів, в межах наявних фінансових ресурсів, відповідно до затверджених у міському бюджеті призначень.
Розпорядженням міського голови м. Полтави від 21.09.2018 №61-р "Про затвердження розпоряджень про виділення коштів" доручено затвердження розпоряджень про виділення коштів із загального та спеціального фондів міського бюджету: начальнику бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (Т.Чумак); першому заступнику начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, начальнику відділу планування доходів бюджету та економічного аналізу (Т.Кустолян) /том 2 а.с. 24/.
Пунктом 1.2 розділу 1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 № 938 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 р. за № 1569/21881 /надалі - Порядок №938/, передбачено, що цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), фінансовими органами та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами, радами об'єднаних територіальних громад або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами, головами об'єднаних територіальних громад (в разі якщо відповідні органи не створені) (далі - місцеві фінансові органи), платниками податків, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Казначейства.
Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Порядку №938 відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань (крім оплати праці та нарахувань на заробітну плату та виділення коштів для надання кредитів) та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (додаток 17 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки. Якщо перерахування бюджетних коштів проводиться за цільовим спрямуванням, то подане розпорядження в обов'язковому порядку повинно містити примітку щодо призначення коштів, яка відображається у виписці з особового рахунка. Відповідно до розпоряджень, наданих місцевими фінансовими органами протягом операційного дня, органи Казначейства перераховують кошти в день їх надходження. Розпорядження, які надійшли після закінчення операційного дня, виконуються органами Казначейства наступного робочого дня. Після проведення зарахування на розпорядженні органами Казначейства ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 18 до цього Порядку). Один примірник залишається в органі Казначейства, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.
Згідно з пунктом 8.1 розділу 8 Порядку №938 відповідно до помісячного розпису спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та у межах фактичних надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів спеціального фонду місцевих бюджетів та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів (додаток 30 до цього Порядку) у розрізі головних розпорядників, які затверджуються головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки. Якщо перерахування бюджетних коштів проводиться за цільовим спрямуванням, то подане розпорядження в обов'язковому порядку повинно містити примітку щодо їх призначення, яка відображається у виписці з особового рахунка. Відповідно до розпоряджень, наданих місцевими фінансовими органами протягом операційного дня, органи Казначейства перераховують кошти в день їх надходження. Розпорядження, які надійшли після закінчення операційного дня, виконуються органами Казначейства наступного робочого дня. Органи Казначейства після проведення перерахування на розпорядженні проставляють відмітку у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 18 до цього Порядку). Один примірник залишається в органі Казначейства, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.
Вказаними вище нормативно-правовими актами не встановлено окремо строку для подання органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів та/або розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів місцевими фінансовими органами, яке здійснюється відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів та помісячного розпису спеціального фонду місцевих бюджетів.
Водночас, пунктом 2.1 розділу 2 Інструкції про складання органами Державної казначейської служби України бюджетної звітності про виконання місцевих бюджетів, затвердженої Наказом Державної казначейської служби України 06.02.2018 № 36 (у редакції наказу Державної казначейської служби України 08.02.2021 № 30), встановлено, що бюджетна звітність про виконання місцевих бюджетів є місячною, квартальною та річною.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що виконання місцевого бюджету та звітування про виконання місцевих бюджетів здійснюється щомісячно, щоквартально та щорічно.
Матеріалами справи підтверджено, що пропозиція на фінансування №230 на суму 12900,00 грн. та пропозиція на фінансування №231 на суму 2913,00 грн. надійшли до Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради 15.12.2020 о 17 год. 03 хв., а пропозиція на фінансування №232 на суму 24775,00 грн. надійшла до Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради 15.12.2020 о 17 год. 00 хв. /том 1 а.с. 207-209/.
Виконавчим комітетом Полтавської міської ради подано 16.12.2020 до Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області платіжні доручення від 15.12.2020 №811, №812, №130, №131, №132, №133, №134 /том 2 а.с. 14-20/.
Судом встановлено, що 17.12.2020 за №2181 затверджено першим заступником начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_5 розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів з рахунка, яке 17.12.2020 було подано до Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області та оплачено останнім 17.12.2020 /том 2 а.с. 53-54/.
Таким чином, у грудні 2020 року, на другий день після дати отримання пропозицій на фінансування №230 КФК 020150 на суму 12900,00 грн., №231 КФК 0210180 на суму 2913,00 грн., №232 КФК 0218420 на суму 24775,00 грн., Бюджетно-фінансовим управлінням виконавчого комітету Полтавської міської ради, керівником якого до 17.12.2020 включно була ОСОБА_1 , складено, затверджено та подано до Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів з рахунка /том 2 а.с. 54/.
Розпорядженням міського голови м. Полтави від 18.02.2008 №70-р "Про порядок фінансування" зобов'язано міське бюджетно-фінансове управління виконавчого комітету Полтавської міської ради здійснювати фінансування головних розпорядників коштів міського бюджету один раз на тиждень - щовівторка. У виключних випадках, з метою вирішення невідкладних нагальних питань, та для своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери - у день виникнення потреби /том 2 а.с. 48/.
Вказане розпорядження міського голови м. Полтави від 18.02.2008 №70-р "Про порядок фінансування" не скасовано та було чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Як встановлено судом, пропозиції на фінансування №230 на суму 12900,00 грн., №231 на суму 2913,00 грн. та №232 на суму 24775,00 грн. надійшли до Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради у вівторок 15.12.2020 після закінчення операційного часу Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області, який триває з 09:30 до 16.30 /том 2 а.с. 53/, а тому навіть у разі врахування вимог розпорядження міського голови м. Полтави від 18.02.2008 №70-р "Про порядок фінансування" вказані пропозиції мали бути профінансовані Бюджетно-фінансовим управлінням виконавчого комітету Полтавської міської ради у наступний вівторок 22.12.2020.
Відповідачами не надано суду доказів того, що вказані пропозиції на фінансування подавалися з метою вирішення невідкладних нагальних питань, та/або для своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери.
Натомість, як вбачається зі змісту цих пропозицій та платіжних доручень від 15.12.2020 №811, №812, №130, №131, №132, №133, №134 /том 2 а.с. 14-20/, метою їх подання була оплата за поточний ремонт принтера, багатофункціонального пристрою та оплата робіт (послуг) з висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування.
Відповідачами також не зазначено в чому полягала шкода від здійснення фінансування не 16.12.2020, а 17.12.2020, та не надано доказів заподіяння такої шкоди, як не обґрунтовано й можливості заподіяння шкоди такими діями.
Суд зауважує, що за приписами пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 691), відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Згідно з пунктом 8 цього Порядку за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
Разом з тим, стверджуючи про грубе порушення трудових обов'язків, однією з ознак якого є завдання чи можливість завдання внаслідок невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків шкоди, міським головою м. Полтави не було призначено відповідне службове розслідування.
Суд також зазначає, що платіжні доручення від 15.12.2020 №30 та №31 були подані виконавчим комітетом Полтавської міської ради до Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області лише 18.12.2020 /том 2 а.с. 21-22/.
Зважаючи на цю обставину, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що платіжні доручення від 15.12.2020 №30 та №31 мали бути оплачені 16.12.2020, оскільки у зв'язку з їх поданням до органу казначейства 18.12.2020 у будь-якому випадку не могли бути оплачені раніше 18.12.2020, натомість, позивач була звільнена з займаної посади оскаржуваним розпорядженням з 17.12.2020.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача як керівника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, відсутні ознаки одноразового грубого порушення трудових обов'язків, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України, а розпорядження міського голови міста Полтави від 17 грудня 2020 року №882-к "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнято не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів статті 10 Закону №2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частинами 1, 2, 3 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.
Таким чином, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначено, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста, обирається відповідною територіальною громадою в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Законом встановлено безперервність виконання повноважень міського голови, тому незважаючи на те, що оскаржуване розпорядження міського голови м. Полтави "Про звільнення ОСОБА_1 " №882-К від 17.12.2020 прийнято секретарем міської ради О.Шамотою при здійсненні ним повноважень міського голови м. Полтави, виконання яких О. Шамотою припинені 29.12.2020 та з 29.12.2020 розпочато виконання повноважень міського голови міста Полтави ОСОБА_3 /том 1 а.с. 153-154/, належним відповідачем у даній справі, до якого звернуто вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Полтави "Про звільнення ОСОБА_1 " №882-К від 17.12.2020 та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 18 грудня 2020 року, є міський голова міста Полтави ОСОБА_3 , оскільки саме до повноважень за посадою міського голови м. Полтави, як посадової особи місцевого самоврядування, відноситься питання призначення на посаду начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської та звільнення з цієї посади.
Водночас, Полтавська міська рада у спірних правовідносинах не виконувала щодо позивача владних управлінських функцій на підставі законодавства, не приймала рішень, не вчиняла дій та бездіяльності, якими б порушувалися права чи законні інтереси, позивач не перебувала у відносинах публічної служби з Полтавською міською радою чи виконавчим комітетом Полтавської міської ради, тому Полтавська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі та в частині позовних вимог до Полтавської міської ради слід відмовити.
Згідно з приписами пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 /надалі - Порядок № 100/, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.
Пунктом 5 цього Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до приписів пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1308 грн. 90 коп., а середньомісячна заробітна плата становить 27487 грн. 02 коп. /том 1 а.с. 91/.
Отже, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2020 року по 26 квітня 2021 року становить 115183 грн. 20 коп. (88 робочих днів * 1308 грн. 90 коп.).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2020 року по 26 квітня 2021 року в розмірі 115183 грн. 20 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження розміру витрат, які він сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі на професійну правничу допомогу, та не зробив відповідної заяви до закінчення судових дебатів щодо неможливості подання таких доказів до ухвалення рішення суду. Також при зверненні до суду з даним позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зважаючи на вищевикладене, у даній справі відсутні підстави для стягнення на користь позивача судових витрат.
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 18 грудня 2020 року та стягнення з Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 27487 грн. 02 коп. (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень дві копійки) з відрахуванням обов'язкових платежів.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-10, 205, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 24388285, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000), Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 02315340, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000), міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Полтави від 17 грудня 2020 року №882-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 18 грудня 2020 року.
Стягнути з Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2020 року по 26 квітня 2021 року в розмірі 115183 грн. 20 коп. (сто п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні двадцять копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів.
В частині позовних вимог до Полтавської міської ради - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради з 18 грудня 2020 року та стягнення з Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 27487 грн. 02 коп. (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень дві копійки) з відрахуванням обов'язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 06 травня 2021 року.
Суддя С.С. Сич