вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6558/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про ухвалення додаткового рішення у справі:
за позовом Приватного підприємства "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 227 544,00 грн. за договором підряду № 2 від 02.01.2019 року та
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж", м. Дніпро
до Приватного підприємства "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про визнання недійсними заяв про залік зустрічних однорідних вимог.
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом, заявника): Мельников А.О., довіреність № 3 від 04.01.2021 року, адвокат.
Приватне підприємство "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про стягнення заборгованості у розмірі 227 544,00 грн. за договором підряду № 2 від 02.01.2019 року, з яких: основний борг у розмірі 211 526,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 866,00 грн., 3% річних у розмірі 9 152,00 грн.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано сторонам подати до суду: позивачу у строк до 13.01.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 01.03.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
30.12.2020 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 30.12.2020 року.
30.12.2020 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач (відповідач за первісним позовом) просить суд визнати недійсними заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про залік зустрічних однорідних вимог № 13 від 31.05.2019 року та № 15 від 27.06.2019 року.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6558/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, у зв'язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6558/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.02.2021 року о 11:20 год.
Відповідно до приписів частини першої - четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Розглянувши поданий зустрічний позов на його відповідність приписам ст.ст. 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України, а також доцільність його об'єднання до розгляду з первісним позовом, суд дійшов висновку щодо необхідності прийняття зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" для спільного розгляду з первісним позовом в одне провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" до спільного розгляду з первісним позовом та призначено до розгляду разом з первісним позовом у підготовчому судовому засіданні на 04.02.2021 року о 11:20 год.
14.01.2021 року від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н від 11.01.2021 року та відзив на зустрічну позовну заяву вих. № б/н від 11.01.2021 року.
27.01.2021 року від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь вих. № б/н від 27.01.2021 року на відзив на зустрічну позовну заяву та письмові заперечення вих. № б/н від 27.01.2021 року на відповідь на відзив.
У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на самоізоляції з 02.02.2021 року, яка пов'язана з контактом із особою хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 04.02.2021 року не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 02.03.2021 року о 12:30 год.
17.02.2021 року від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 15.02.2021 року на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
02.03.2021 року від представника відповідача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 02.03.2021 року про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 03.04.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 11.03.2021 року о 12:20 год.
11.03.2021 року від представника відповідача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 02.03.2021 року про надання правничої допомоги.
11.03.2021 року у підготовчому судовому засіданні сторонами зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2021 року о 11:00 год.
У судовому засіданні 22.03.2021 оголошено перерву до 29.03.2021 о 14:30 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 29.03.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 року у задоволенні первісного позову (вх. №5815/20 від 04.12.2020) Приватного підприємства "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про стягнення заборгованості у розмірі 227 544,00 грн. за договором підряду № 2 від 02.01.2019 року відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову (вх. № 6375/20 від 30.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" до Приватного підприємства "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ" про визнання недійсними заяв про залік зустрічних однорідних вимог відмовити повністю.
21.04.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 21.04.2021 року про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 року призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про ухвалення додаткового рішення на 28.04.2021 року на 10:30 год.
26.04.2021 року від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 26.04.2021 року про відмову в задоволенні заяви щодо правничої допомоги.
У судове засідання 28.04.2021 року з розгляду заяви представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився.
Дослідивши матеріали справи та з-аслухавши пояснення представника відповідача (позивача за зустрічним позовом, заявника), суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2020 року між адвокатом Мельниковим А.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" укладено договір про надання правничої допомоги № 1-12.
Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
За цим договором адвокат надає наступні види правової (професійної правничої) допомоги:
- підготовка процесуальних документів, представництво у встановленому порядку інтересів клієнта в суді.
- представництво інтересів здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незачежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинного в Україні законодавства.
- надання усних та на окрему вимогу КЛІЄНТА письмових консультацій, висновків, рекомендацій, участь (ведення) в перемовинах, зустрічі в інтересах КЛІЄНТА.
- складання листів, скарг, запитів, претензій та ін. письмових документів.
- аналіз, складання, коригування договорів (угод), додатків до них та інших документів договірного характеру.
- надання іншої правничої (юридичної) допомоги необхідної КЛІЄНТОВІ у зв'язку із розглядом справи в суді.
- виконуючи умови даного Договору АДВОКАТ зобов'язується, керуючись ст. 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов'язані з наданням правничої допомоги, згідно умов цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи та ін.) та відомості ( п.п.2.1.1.-2.2 договору).
Даний Договір визначає порядок оплати та вартість правничої (юридинної) за надання ним правничої (юридичної) допомоги (гонорару) адвокату, за надання ним правничої (юридичної) допомоги, яка узгоджується сторонами в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 17-12 від 17.12.2020 року сторони погодили вартість правничої (юридичної допомоги) за Договором, яка складає 19 300,00 грн.
22.12.2020 року між адвокатом Мельниковим А.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 17-12 від 17.12.2020 року, та відповідно до якої сторони внесли зміни до п.1 Додатку № 1 цього договору, а саме вартість правничої (юридичної допомоги) складає 26 900,00 грн. (а.с.214);
30.03.2021 року сторонами підписано акт надання послуг № 17-12/1, згідно якого адвокатом надано відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) професійну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів під час розгляду справи № 904/6558/20 на загальну суму 23 800,00 грн.
Згідно квитанції № 427303 від 30.03.2021 року клієнтом перераховано на рахунок адвоката 23 800,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідач, просить стягнути витрати на правову допомогу в частині сплачених за надані послуги за розгляд первісного позову в сумі 13 000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. є необґрунтованою та завищеною, на підставі наступного.
Дана позовна заява не є складною та підготовка на неї відзиву, зустрічної позовної заяви, складання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) був присутній у 4 засіданнях.
Зазначений позивачем розмір вартості вивчення матеріалів (договір, додатки до нього, первинна документація, додатки, листування, взаємовідносини сторін) - 2000,00грн. підготовки відзиву - 5 000,00 грн., заперечень на відповідь на відзив (за первинним позовом) - 3 000,00 грн., є невиправданим та надмірним.
Суд враховує, що раніше господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа № 904/2067/20 між тими ж сторонами з аналогічними , але не тотожніми підставами, що значно скорочує кількість часу необхідного для вивчення матеріалів справи та підготовки процесуальних документів.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI“Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оскільки в задоволенні зустрічного позову відмовлено, то сума витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 9 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З викладеного вбачається, що до стягнення підлягає 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
В частині стягнення 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "УКРСПЕЦСТРОЙРЕМОНТ" (51910, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. 8 Березня, 4, оф. 105, код ЄДРПОУ 35594589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" (49018, м. Дніпро, вул. Гідропаркова, 9, кв. 52, код ЄДРПОУ 33857210) витрати на правову допомогу у сумі 9 000,00 грн., про що видати наказ, після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено - 05.05.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік