Справа № 524/8556/20
Провадження 1-кп/524/241/21
09.04.2021 року Автозаводський районний суду м. Кременчука в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020170090002906 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, до затримання працював слюсарем на ПрАТ «Кредмаш», раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження № 12020170090002906 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ухвали суду від 16.02.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 спливає 16.04.2021 року.
За таких обставин, суд поставив на обговорення учасників судового засідання питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Прокурор вважав, що запобіжний захід обвинуваченому необхідно продовжити, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та вказав на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Представник потерпілого погодилася з думкою прокурора.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вважали, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Обвинувчачений ОСОБА_6 не заперечує той факт, що саме він спричинив смерть ОСОБА_7 , проте оспорює кваліфікацію кримінального правопорушення.
Поряд з цим, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Власної сім'ї та міцних соціальних зв'язків обвинувачений не має, а тому - може змінити місце проживання і таким чином ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на те, що до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою завершити судове провадження не виявляється можливим, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, з метою запобігання ризикам, що передбачені ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави, у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погорозою його застосування.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а тому суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме - до 07 червня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського Апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1