Справа № 426/214/21
іменем України
05 травня 2021 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі :
головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Гашинської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сватове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 08 вересня 2007 року. З відповідачем вели спільне господарство та будували сімейні відносини. Від шлюбу мають двох неповнолітніх синів, які проживають з відповідачкою.Сімейне життя не склалося, оскільки будь які відносини між ними, що притаманні подружжю відсутні. Вважає, що відновлення сімейних відносин між ними неможливе, вжиття заходів щодо примирення подружжя не виправить стан шлюбних відносин. Подальше перебування у шлюбі неможливе, що суперечитиме їх інтересам.Спір про майно на час звернення до суду відсутній.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 24 березня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій визнала позовні вимоги, не заперечувала проти ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу без надання строку для примирення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, беручи до уваги заяву позивача, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 у повному обсязі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Сватівського районного управління юстиції Луганської області 08 вересня 2007 року, сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 134. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », прізвище дружини - ОСОБА_2
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх спільних дітей (а.с. 7,8).
Як вбачається із позовної заяви, шлюбні стосунки та спільне проживання між позивачем та відповідачем фактично припинено. Шлюб між ними носить формальний характер, сімейні відносини притаманні подружжю не підтримуються. Збереження сім'ї є неможливим. Подальше спільне життя та перебування у шлюбі суперечитиме їх інтересам. Спір про поділ майна на момент подання позову відсутній.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя , що передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач уже тривалий час не проживають однією сім'єю, мають різні погляди на життя та сімейні цінності, між сторонами припинилися шлюбні стосунки та вони перестали вести спільне господарство.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Згідно з оригіналами квитанцій, при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.1)
Так як позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 вересня 2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), актовий запис № 134.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка