Справа № 426/11145/20
іменем України
30 квітня 2021 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі :
головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Гашинської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сватове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований 05 квітня 1986 року виконавчим комітетом Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області, про що складено відповідний актовий запис №2. Спільних неповнолітніх дітей вони не мають. Із чоловіком фактичні шлюбні відносини припинилися, однією сім'єю не проживають з 2012 року. Сімейне життя не склалося, оскільки будь які відносини між ними, що притаманні подружжю відсутні. Вважає, що відновлення сімейних відносин між ними неможливе, вжиття заходів щодо примирення подружжя не виправить стан шлюбних відносин. Спільне господарство не ведеться. Подружні стосунки не підтримуються, оскільки відповідач проживає окремо з 2012 року. Подальше перебування у шлюбі неможливе, що суперечитиме їх інтересам.Спір про майно відсутній.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 15 січня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, за змістом позовної заяви, просить справу розглянути без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань до суду не надходило.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, беручи до уваги заяву позивача, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 у повному обсязі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області, 05 квітня 1986 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 2. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 », прізвище дружини - ОСОБА_1
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх спільних дітей не мають.
Як вбачається із позовної заяви, шлюбні стосунки та спільне проживання між позивачем та відповідачем фактично припинено з липня 2012 року. Шлюб між ними носить формальний характер,сімейні відносини притаманні подружжю не підтримуються. Збереження сім'ї є неможливим. Спільне господарство не ведеться, подружні стосунки не підтримуються. Подальше спільне життя та перебування у шлюбі суперечитиме їх інтересам. Спір про поділ майна відсутній.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя , що передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач уже тривалий час не проживають однією сім'єю, мають різні погляди на життя та сімейні цінності, між сторонами припинилися шлюбні стосунки та вони перестали вести спільне господарство.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Згідно з оригіналами квитанцій, при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн. (а.с.1,2)
Так як позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 квітня 1986 року виконавчим комітетом Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області, актовий запис № 2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка