Справа № 361/7162/20
Провадження № 2/361/1324/21
03.03.2021
(заочне)
03 березня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Удовенко Д.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
установив:
Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на первинному обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області, як дитина яка позбавлена батьківського піклування. До 28.07.2018 р. дитина перебувала на прізвищі « ОСОБА_1 ».
Матір дитини ОСОБА_1 залишила її в пологовому будинку одразу після народження, про що був складений акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовились забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину від 21.05.2008 р., а відомості про батька записані за заявою адміністрації Броварської районної дитячої лікарні відповідно до ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України.
Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 28.04.2009 р. №220 дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 23.09.2008 р. №455, ОСОБА_5 призначено опікуном над ОСОБА_6
29.04.2009 р. за №2-15/1007 органом опіки та піклування Броварської міської ради Київської області було надано висновок до Броварського міськрайонного суду Київської області про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що мати не забрала дитину з пологового будинку без поважної причини та протягом 6 місяців не виявила бажання щодо неї батьківського піклування (рішення виконавчого комітету від 28.04.2009 р. №224).
Дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_6 проживала разом з опікуном за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на обліку дітей, які прибули з інших територій, у службі у справах дітей та сім'ї Володарської районної адміністрації Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київський області 03.03.2018 р.).
Відповідно до наказу служби у справах дітей та сім'ї Володарської районної державної адміністрації від 05.03.2018 р. №8, малолітня ОСОБА_6 була тимчасово влаштована на виховання в сім'ю ОСОБА_8 (чоловіка померлого опікуна ОСОБА_5 ).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 20.03.2018 р. №204, опіка над дитиною була припинена.
З метою з'ясування питання подальшого влаштування дитини спеціалістами служби 19.04.2018 р. було здійснено візит за адресою, яка вказана жінкою, що народила, в акті про дитину, покинуту в пологовому будинку ( АДРЕСА_2 ).
За даною адресою проживає громадянка, ОСОБА_9 - мати жінки, зазначеної в акті, яка повідомила, що знає про народження дитини, але її донька на той час перебувала у шлюбі і носила прізвище ОСОБА_1 . Де донька перебуває на даний час їй не відомо. З'ясовано, що жінка має сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебувають під опікою бабусі ОСОБА_9
ОСОБА_9 надала пояснювальну записку про те, що на даний час не має можливості морально та фінансово утримувати дитину та відмовляється взяти під опіку ОСОБА_6
07.05.2018 р. був надісланий лист до Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та отримано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису народження від 11.05.2018 р. №00020122215, в якому зазначено, що це друга народжена дитина у жінки, матір - ОСОБА_1 , відомості про батька та власне ім'я дитини внесені за вказівкою заявника (Броварська центральна районна лікарня Київської області).
18.05.2018 р. був надісланий лист до Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області для отримання довідки щодо місця проживання ОСОБА_1 . В листі Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 18.06.2018 р. зазначено, що місце проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено за вказаною адресою: АДРЕСА_2 .
Після отриманого листа спеціалістами служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області повторно була проведена зустріч з ОСОБА_9 , опікуном дітей ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), яка повідомила, що бачила доньку в місті. Вона має маленького сина, вийшла заміж та знову змінила прізвище і проживає по АДРЕСА_3 , але номер будинку та номер квартири ОСОБА_9 не знає, так, як вони не спілкуються.
Службою було з'ясовано адресу проживання та номер телефону жінки.
13.07.2018 р. відбулася зустріч з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), яка повідомила, що змінила свій спосіб життя і не бажає розголосу про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і згодна надати нотаріальну згоду на усиновлення дівчинки. Вона також не заперечує факт відмови від дитини ОСОБА_6 після її народження в пологовому будинку в м. Бровари Київської області, у зв'язку із захворюванням серця у дитини. Вона пояснювала, що написала відмову в пологовому будинку та надала згоду на усиновлення дитини зразу після її народження. Вона знала про процес позбавлення її батьківських прав та до повідомлення із служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області 13.07.2018 р. вважала, що вона позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_6 , а дитина - усиновлена.
Також, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ) підтвердила факт народження нею дитини ОСОБА_6 , перебуваючи на той момент в офіційному шлюбі з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і маючи прізвище ОСОБА_1 . Вона перебувала у шлюбі з 26 квітня 2002 року по 26 серпня 2009 року, що підтверджує свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданим 26.04.2002 р., та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 26.08.2009 р. В свідоцтві про одруження вказано, що ОСОБА_1 після укладання шлюбу взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 08.09.2016 р., жінка вийшла заміж за громадянина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , змінивши прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .
З наданих документів ОСОБА_1 випливає те, що в картці платника податків, виданої на ім'я ОСОБА_1 , вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка ідентична з датою народження, вказаною в паспортних даних, які також видані на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . В картці платника податків, виданих на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків однаковий - НОМЕР_5 .
У зв'язку з усім вищевикладеним, Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 28.07.2018 р. було внесено зміни до актового запису про народження дитини за №895 від 17.09.2008 р., а саме: прізвище дитини змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , відомості про матір змінено на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », відомості про батька на « ОСОБА_17 ». Також, додано відмітку - шлюб матері дитини припинено 31.10.2006 р. на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2006 р.
28.07.2018 р. отримано свідоцтво про народження ОСОБА_2 з усіма внесеними змінами в актовий запис.
31.07.2018 р. матір дитини ОСОБА_1 надала нотаріально засвідчену заяву, згідно якої вона відмовляється від батьківських прав на її малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дає свою згоду на усиновлення дитини, не заперечує проти зміни прізвища дитини та просить розглядати всі справи стосовно неї, як матері щодо ОСОБА_2 , в тому числі стосовно позбавлення її батьківських прав, за її відсутності.
22 листопада 20018 року ОСОБА_2 зарахована на повне державне утримання до Білоцерківського дитячого будинку - інтернату, згідно путівки Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 14.11.2018 р. №167, у зв'язку зі станом здоров'я дитини: церебральна спастична тетраплегія, мікроцефаля, епісиндром, генералізовані тоніко- клонічні напади, глибока розумова відсталість, провідні контрактури пульпових суглобів, згинальні контрактури ліктьових суглобів, сколіоз II ступеню, еквінусна деформація стоп, атрофія здорових нервів обох очей, церебральна кахексія, невеликий підклапанний стеноз легеневої артерії, апікальний м'язовий дефект між шлункової перетинки.
Посилаючись на викладене, просили суд позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , батьківських прав по відношенню до її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, з моменту подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання представник позивача органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Сундук Л.І. не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 28 липня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №895 від 17 вересня 2008 року (а.с.15).
Відповідач ОСОБА_1 залишила дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пологовому будинку одразу після народження, про що був складений акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовились забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину від 21.05.2008 р. (а.с.25).
Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 28.04.2009 р. №220 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.29).
22 листопада 20018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована на повне державне утримання до Білоцерківського дитячого будинку - інтернату, згідно путівки Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 14.11.2018 р. №167, у зв'язку зі станом здоров'я дитини: церебральна спастична тетраплегія, мікроцефаля, епісиндром, генералізовані тоніко- клонічні напади, глибока розумова відсталість, провідні контрактури пульпових суглобів, згинальні контрактури ліктьових суглобів, сколіоз II ступеню, еквінусна деформація стоп, атрофія здорових нервів обох очей, церебральна кахексія, невеликий підклапанний стеноз легеневої артерії, апікальний м'язовий дефект між шлункової перетинки (а.с.31,32,33).
31.07.2018 р. відповідач ОСОБА_1 надала нотаріально засвідчену заяву, згідно якої вона відмовилася від батьківських прав на її малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дала свою згоду на усиновлення дитини, не заперечувала проти зміни прізвища дитини та просила розглядати всі справи стосовно неї, як матері щодо ОСОБА_2 , в тому числі стосовно позбавлення її батьківських прав, за її відсутності (а.с.34).
Згідно рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області №765 від 06.10.2020 р. та висновку до нього, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не забрала дитину з пологового будинку без поважної причини, протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-13).
Згідно статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Як передбачено ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р., особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З вище наведених фактів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: не забрала дитину з пологового будинку, не займається вихованням дитини, фізичним, духовним розвитком та матеріально не забезпечує, і взагалі ставиться до дитини байдуже.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що аліменти із відповідача за рішенням суду не стягувалися.
У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачено ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 180 та ч. 1 ст. 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. ч. 1,2,3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ст. ст. 181,182 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 грн., з 1 липня - 2510 грн., з 1 грудня - 2618 грн.
Як передбачено ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на вищевказані норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 50 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з відповідною індексацією згідно закону. У відповідність до вимог ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів.
З огляду на викладені обставини, позовні вимоги органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів).
Керуючись Законом України «Про охорону дитини», ст.ст. 150, 155, 164, 180-185, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка народилася в місті Черкаси, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 50 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з відповідною індексацією згідно закону, на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову 20 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_10 , шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини.
Зобов'язати орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області вжити заходи для відкриття у відділенні Державного ощадного банку України особистого рахунку на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В. С. Сердинський