Справа № 357/4424/21
1-кп/357/1087/21
30 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021116030000511, яке внесене до ЄРДР 06 квітня 2021 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, маючого профільну середню освіту, інваліда третьої групи, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 , установив таке.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено таке.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, тобто і «метадону», включеного до таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, допускається лише в цілях, передбачених ст.ст. 15, 19 та 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а саме:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР).
Однак, ОСОБА_3 , 06 квітня 2021 року, близько 11:44 год., перебуваючи поруч з будинком № 230 по вул. Сквирське шосе в м. Біла Церква Київської області, переслідуючи мету незаконного придбання та в подальшому зберігання наркотичного засобу без мети збуту, використовуючи належний йому мобільний телефон, здійснив замовлення наркотичного засобу «метадон», за номером телефону НОМЕР_1 у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження.
В подальшому, того ж дня, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перерахував невстановленій особі грошові кошти у сумі 280 гривень, на невстановлений розрахунковий рахунок.
Після транзакції вищевказаних грошових коштів, 06 квітня 2021 року о 11:50 год., ОСОБА_3 , отримав від невстановленої особи опис місця, де знаходиться замовлений ним наркотичний засіб «метадон», а саме поблизу будинку № 11 «а» по вул. Шаумяна в м. Біла Церква, а саме на землі під парканом.
В подальшому, 06 квітня 2021 року близько 12:10 год., ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку № 11 «а» по вул. Шаумяна в м. Біла Церква на землі незаконно придбав-знайшов поліетиленовий згорток, при цьому будучи переконаним, що у вказаному згортку знаходиться замовлений ним наркотичний засіб - «метадон», який помістив до лівої кишені штанів, які були на ньому одягнені та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.
Після цього, 06 квітня 2021 року близько 12:40 год., поблизу будинку № 82 по бул. Олександрійському в м. Біла Церква, ОСОБА_3 затримано працівниками поліції за підозрою у зберіганні останнім заборонених в обігу речовин. Після чого, в ході проведення працівниками поліції особистого обшуку ОСОБА_3 , із лівої кишені штанів, які були на ньому одягнені, виявлено та вилучено поліетиленовий згорток з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становить 0,139 г., яку ОСОБА_3 , умисно, незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого не здійснювався.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає: щире каяття.
Обставини, передбачені ч. 1 ст. 67 КК України, прокурором не заявлялися, судом не установлені.
Мотиви призначення покарання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді:
1) штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) або виправними роботами на строк до двох років;
3) або арештом на строк до шести місяців;
4) або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Судом установлено, що ОСОБА_3 офіційно не працює.
Судом вважає, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий.
Це обґрунтовується таким.
Згідно із вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2020 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15 листопада 2011 року), було злочином середньої тяжкості, та призначене покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України (в редакції Законів № 4025-VI від 15 листопада 2011 року, № 1698-VII від 14 жовтня 2014 року), такими, що не мають судимості, визнавалися особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, внесені зміни, в тому числі, до ст. 12, 89, 185 КК України, відповідно до яких, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, віднесене до кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 КК України, доданий п. 2-1, згідно із яким, такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, зважаючи на те, що ОСОБА_3 відбув покарання, призначене йому згідно із вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2020 року (а.с. 89), відповідно до п. 2-1, ч. 1 ст. 89 КК України, суд вважає, що ОСОБА_3 є таким, що не має судимості.
Відповідно до довідки КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4», ОСОБА_3 отримує амбулаторну медичну допомогу у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичного засобу зі шкідливими наслідками з 2016 року, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії АВ № 0202521 від 27 квітня 2015 року, ОСОБА_3 має третю групу інвалідності, з 01 травня 2015 року, довічно.
Відповідно до довідку-характеристику ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, сварок з сусідами не вчиняє, громадський порядок не порушує, зв'язків з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя не підтримує та до себе додому не приводить, не схильний до вживання спиртних напоїв, нарікань на поведінку останнього з боку сусідів не надходило.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, установлені дані про особу ОСОБА_3 , який в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарань у виді штрафу та виправних робіт не є можливим, оскільки він офіційно не працює, а ним не доведено, що він має дохід, який дозволяє сплатити штраф у розмірі від 17 000 гривень до 54 000 гривень.
Отже, за викладених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 належить призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у виді одного року обмеження волі.
Суд зазначає, що призначення більш суворого виду покарання не є необхідним.
Водночас, оскільки ОСОБА_3 призначене покарання у виді обмеження волі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке шкоди чи збитків іншим особам не завдало, відсутність обтяжуючих обставин та те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується посередньо, суд дійшов висновку, що його необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком - один рік та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 06 квітня 2021 року, ОСОБА_3 був затриманий 06 квітня 2021 року о 12:40 год.
Згідно із постановою про звільнення особи з кабінету дізнавача від 06 квітня 2021 року, затриманого ОСОБА_3 звільнено.
Отже, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_3 необхідно зарахувати один день його попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12021116030000511 від 06 квітня 2021 року, висновок експерта від 06 квітня 2021 року № СЕ-19/111-21/16148-НЗПРАП, витрати на проведення експертизи становлять 1 307,60 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, їх необхідно стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно із постановою про визнання речових доказів від 19 квітня 2021 року, кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить - «метадон» (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), визнано речовим доказом.
Згідно із п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України, її необхідно знищити.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, суд
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, час його попереднього ув'язнення 06 квітня 2021 року - один день, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Згідно із ч. 1 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 , виконувати такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з 30 квітня 2021 року.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1 307,60 грн.
Речові докази, а саме: кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить - «метадон» (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), яку поміщено в спеціальний пакет № EXP0402473, - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 цього Кодексу
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області