Справа № 357/3575/21
3/357/2208/21
30.04.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О. Л. розглянувши матеріали, які надійшли від Національної поліції України ГУНП в Київській області Білоцерківське РУП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РОНКПП: НОМЕР_1
за ч.1 ст.44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №636477 21.03.2021 року о 00 год. 15 хв. за адресою м. Біла Церква б-р. Олександрійський, ОСОБА_1 забезпечила роботу закладу «Сан Маріно» та прийом відвідувачів чим порушила обмеження карантиних заходів під час дії на всі території України, чим порушила п.10 п.3 Постанови КМУ 1236 від 09.12.2020 року зі змінами винесеними постановою КМУ №154 від 24.02.2021 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вини не визнала, надала письмове клопотання, яке долучене до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, просила справу закрити за відсутністю події і складу правопорушення.
Суддя, оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 дослідивши приєднані до протоколу документи, дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та Інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 )» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ч.1 ст. 44-3.
Відповідно до ч.1 ст.44 -3 Порушення правил щодо карантину людей порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 256 ч.1 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення… інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
У рішенні Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року наголошено, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні, встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Виходячи із вище вкиладеного встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 забезпечила роботу закладу та приймала відвідувачів. Також в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що саме на неї покладались організаційно-адміністративні повноваження по даному закладу щодо дотримання карантинних норм, відсутні пояснення свідків та відеодиск та відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого.1 ст. 44-3 КУпАП, що вона є власником розважального закладу «Сан Маріно».
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.44-3, ст.ст. 221, 246, 247 ч.1 п.1, 248, 249, 251, 252, 256, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені ст. 294 КУпАП.
СуддяО. Л. Гавенко