Справа № 348/152/21
Провадження № 1-кп/348/236/21
05 травня 2021 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано- Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
законного представника потерпілого: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
обвинуваченої: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090200000603 за обвинувальним актом від 19.01.2021 щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні одна непвонолітння дитина, з повною загальною середньою освітою, несудимої, громадянки України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Обвинувачена ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження
Кримінальне правопорушення нею вчинено при наступних обставинах:
27 листопада 2020 приблизно о 08 год. 30 хв. у світлу пору доби, в суху погоду, обвинувачена ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася ділянкою автодороги НОМЕР_2 , сполученням «Росільна -Надвірна», що в с. Гвізд, Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Надвірна. Дана ділянка дороги пряма, має по одній смузі для руху у кожному напрямку, протилежні потоки транспорту не поділені дорожньою розміткою Правил дорожнього руху України. У цей час попереду, у попутному напрямку, лівим краєм дороги рухався пішохід ОСОБА_5 .
Проїжджаючи пряму ділянку дороги, водій ОСОБА_6 виконуючи маневр обгону попутного транспортного засобу, проявила неуважність, не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрала в установлених межах безпечної швидкості, внаслідок чого допустила наїзд на ОСОБА_5 .
При цьому, водій ОСОБА_6 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 10.1., згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В результаті порушення обвинуваченою ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому потиличної кістки, забою головного мозку легкого ступеня, забійної рани потиличної ділянки, які згідно висновку експерта №335 від 30.12.2020 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх заподіяння; травматичний відрив нігтьової пластинки І пальця лівої стопи, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою у вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, суду пояснила, що 27 листопада 2020 біля 08 год. 30 хв. вона керувала автомобілем марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 . та рухалася з с.Гвізд, Надвірнянського району Івано-Франківської області в напрямку м. Надвірної. В цей час попереду, у попутному напрямку, лівим краєм дороги рухався пішохід ОСОБА_5 .. Проїжджаючи пряму ділянку дороги, виконуючи маневр обгону попутного транспортного засобу, проявила неуважність, не врахувала дорожню обстановку, не обрала безпечної швидкості, внаслідок чого допустила наїзд на ОСОБА_5 .. В результаті ДТП потерпілий отримав тяжні тілесні ушкодження.
У вчиненому щиро розкаялася, вказала що шкодує про вчинене, просить вибачення у потерпілих. Нею повністю відшкодовано завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілим, які до неї претензій не мають. Просить суд її суворо не карати.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона не має до обвинуваченої претензій матеріального та морального характеру. Стан здоров'я її сина задовільний. Просить суд її суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що до обвинуваченої в нього немає претензій матеріального та морального характеру. Просить суд обвинувачену суворо не карати.
Суд відповідно до ч.3ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 вірно кваліфіковані, за ч.2 ст.286 КК України, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження.
Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, необережну форму вини обвинуваченої, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, що на обліку у лікаря психіатра та наркологічному кабінеті не перебуває, її поведінку до і після вчинення злочину, яка свідчить про прагнення винної згладити наслідки вчиненого нею суспільно небезпечного діяння, критичне ставлення до вчиненого, наявність міцних соціальних зв'язків та обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття у вчиненому, так як обвинувачена визнає вину, шкодує про вчинене, просила вибачення у потерпілого, критично оцінює свою протиправну поведінку, її осуджує та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачена під час досудового розслідування та в суді давала послідовні визнавальні показання,добровільно брала участь у слідчих діях, та відшкодування шкоди потерпілому, які не мають претензій до обвинуваченої.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання в межах мінімальної санкції статті за цей вид злочину, передбаченого Особливою частиною КК України у виді позбавлення волі.
З огляду на обставини та характер допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, суд вважає за доцільне не призначати обвинуваченій ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим з врахуванням тяжкості вчиненого, особи обвинуваченої, те що вона вперше притягується до кримінальної відповіальності, має на утриманні неповнолітню дитину, думки потерпілих, які просять обрати не суворе покарання, ставлення обвинуваченої, яка шкодує про вчинене, прагне виправити ситуацію, добровільне відшкодування шкоди потерпілим та добровільна сплата судових витрат, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України із покладенням відповідних обов'язків відповідно ст. 76 КК України.
На думку суду призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та відповідатиме цілям покарання.
Питання речових доказів слід вирішити керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортним засобом.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речовий доказ: автомобіль марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території спеціального майданчику (стоянці дял зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів) ГУНП в Івано-Франківській області, який знаходиться в смт.Богордодчани, вул.Шевченка, 112/А) - повернути ОСОБА_6 .
Речовий доказ: медичну документацію (медичну картку стаціонарного хворого №335 КНП "Івано-Франківської ОДКЛ Івано-Франківської обласної ради") на ім"я ОСОБА_5 , які зберігаються в кімнаті речових доказів Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути КНП "Івано-Франківської ОДКЛ Івано-Франківської обласної ради".
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1