Справа №345/1358/21
Провадження № 2/345/548/2021
28.04.2021 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Мигович О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
ТзОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 17 269,65 гр. та судові витрати по справі
Свої вимоги мотивує тим, що 28.03.2019 року між ТзОВ «Алекскредит» та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту 32108760. Вказаний договір було оформлено у порядку передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Правил, сторони домовились, що договір укладається в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернула, внаслідок чого в останньої станом на 25.03.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 17 269,65 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за сумую кредиту; 5 100,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Базовою процентною ставкою за один день користування кредитом 1,7% за період з 09.04.2019 року по 08.05.2019 року; 920,80 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту 3% за період з 09.05.2019 року по 25.05.2019 року, нарахована у порядку ст.625 ЦК України; 827,00 грн. - інфляційні втрати за сумую кредиту, нараховані у порядку ст.625 ЦК України; 421,77 грн. - інфляційні втрати по процентам за користування кредитом, нараховані у порядку ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав, просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідачка по справі ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, однак подала до суду відзив. У відзиві зазначила, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Просить у задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав.
Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 вищевказаного закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Судом встановлено, що 28.03.2019 року між позивачем ТзОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 2108760 (а.с.10-15).
Відповідно до умов договору, кредитодавець, перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти в сумі 10 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до 08.04.2019 року включно.
Вказаний договір позики укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.
Статтею 526 вищеквазаного кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положенням ч.ч. 1,2 ст. 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону).
Статтею 6 даного закону передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 вищевказаного закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З копії договору про надання кредиту №2108760 від 28.03.2019 року вбачається, що відповідачем використано для його підписання електронний підпис.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку щодо заборгованості за кредитним договором №2108760 від 28.03.2019 (а.с. 31-36), розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 станом на 25.03.2021 року становить 17 269,65 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за сумую кредиту; 5 100,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Базовою процентною ставкою за один день користування кредитом 1,7% за період з 09.04.2019 року по 08.05.2019 року; 920,80 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту 3% за період з 09.05.2019 року по 25.05.2019 року, нарахована у порядку ст.625 ЦК України; 827,00 грн. - інфляційні втрати за сумую кредиту, нараховані у порядку ст.625 ЦК України; 421,77 грн. - інфляційні втрати по процентам за користування кредитом, нараховані у порядку ст.625 ЦК України.
Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що позичальник взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення прозову в повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та ст.ст. 3,11, 15, 204, 207, 526, 530, 610,612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3-6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», ст.ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та керуючись ст..ст. 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -
Позов задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №2108760 від 28.03.2019 року у розмірі 17 269,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит» судові витрати в розмірі - 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий: