Справа № 285/1561/21
провадження у справі №2/0285/547/21
05 травня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: не прибула,
відповідач: представник не прибув,
треті особи: представники не прибули,
розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 17415 від 1.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості за кредитним договором від 22.04.2012 року в розмірі 13 387 грн. 96 коп.; вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування позову зазначає, що вказаний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки із стягувачем - ТОВ "Росвен Інвест Україна", який зазначений у виконавчому написі нотаріуса, позивач будь-яких кредитних договорів, не укладав. Кредитний договір укладено 22.04.2012 року строком 364 календарних дні, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Приватний нотаріус не повідомляв позивача про наявність грошових вимог до нього. Тому позивач вважає, що заявлена заборгованість не є безспірною, а відтак приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.
В судове засідання позивач не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, клопотань про розгляд справи за його відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавав.
Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про час і місце судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавали.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.04.2012 року між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 007-05015-220412, відповідно до умов якого останній отримав кредит шляхом відкриття кредитної лінії в загальному розмірі 30 000 грн. Згідно п. 1.5. Кредитного договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод до цього договору (а.с. 15).
1.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис нотаріуса № 17415 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна", яке є правонаступником АТ "Дельта Банк" на підставі договору про відступлення права вимоги № 2251/К, заборгованості за кредитним договором від 22.04.2012 року в сумі 13 387 грн. 96 коп. за період з 22.05.2020 року до 31.01.2021 року (а.с. 14).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. від 23.02.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса (а.с. 10).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та іншими актами законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Обов'язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання боржником щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.
Як передбачено положеннями ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Судом встановлено, що заборгованість визначена у оспорюваному виконавчому написі не є безспірною, оскільки як вбачається зі змісту виконавчого напису стягувачем є ТОВ "Росвен Інвест Україна", однак кредитний договір був укладений ОСОБА_1 з іншою фінансовою установою - ПАТ "Дельта-Банк". Отже, у виконавчому написі приватного нотаріуса зазначено іншого стягувача, що є порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат".
Крім того, відповідно до Розділу ІІ Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, вказаним Переліком № 1172 не передбачено права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі договорів відступлення права вимоги та встановлювати нового кредитора, як стягувача за кредитними зобов'язаннями.
Наявність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором і набуття іншою особою (новим кредитором) права такої вимоги, свідчить про відсутність безспірної заборгованості та позбавляє нотаріуса права вчиняти виконавчі написи на підставі такого договору відступлення. Новий кредитор (стягувач) не позбавлений можливості захисту своїх порушених прав шляхом звернення до суду в порядку позовного провадження із відповідним позовом.
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що заборгованість, зазначена в оспорюваному виконавчому написі не є безспірною, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Окрім цього, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідач у справі - представник ТОВ "Росвен Інвест Україна", треті особи: приватний нотаріус і приватний виконавець, до суду не прибули, та не надали жодного доказу на спростування доводів позивача.
Позивач не погоджується з нарахованою заборгованістю, що вказує на наявність спору між сторонами та на те, що сума заборгованості не є безспірною.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджується належними доказами, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 17415 від 1 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2012 року в сумі 13 387 гривень 96 копійок.
Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1 362 гривні.
Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 1 квітня 2021 року, продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Б. Сташків