Справа № 147/87/21
Провадження № 2/147/254/21
05 травня 2021 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , 2014 р.н.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 01.03.2014 р. За час спільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 . Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач не виконує свій батьківський обов'язок щодо утримання сина, не надає будь-якої матеріальної допомоги.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 2300 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття.
Ухвалою суду від 08.02.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. Враховуючи те, що відповідач офіційно не працює, просить суд стягувати з нього аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 2300 грн. щомісячно. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
У судові засідання, призначені на 09.03.2021 р., 15.04.2021 р. та 05.05.2021 р., відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем його реєстрації, однак поштовий конверт повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Окрім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 05.05.2021 р. через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.02.2014 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області (а. с. 7).
01.03.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області було складено відповідний актовий запис №11 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а. с. 8).
Згідно довідки №97 від 26.01.2021 р., виданої виконкомом Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_1 , 1995 р.н., зареєстрована в АДРЕСА_1 . До складу її сім'ї входить син ОСОБА_4 , 2014 р.н. (а.с.6).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Між позивачем та відповідачем виник спір з приводу утримання неповнолітнього сина. Тобто, на даний час сторони не дійшли згоди із питання утримання дитини, наполягаючи на його вирішенні в судовому порядку.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч. 1ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У п. 17 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги надані позивачем докази, які підтверджують, що дитина проживає разом з нею та вона займається її вихованням та утриманням.
ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача, аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 2300 грн. щомісячно. Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не подав.
Разом з тим, позивачем до суду не дані докази, які підтверджують можливість відповідача ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання сина у визначеному нею розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить : з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів починаючи з 01 січня 2021 року становить: для дітей віком до 6 років - 960,50 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років - 1197,50 гривень.
Відповідач, згідно наданих суду відомостей на час розгляду справи не працює та не отримує стабільний дохід
З урахуванням Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», суд вважає, що вказана позивачем сума, яка підлягає стягненню з відповідача на утримання їх сина, є завищеною, що є невірним з точки зору пропорційності, розумності та прямо випливає із аналізу зазначених вище норм.
Отже, позивач не обґрунтувала розмір аліментів, який просить стягувати з відповідача, а беручи до уваги прожитковий мінімум для дитини разом із спільним обов'язком кожного з батьків утримувати дітей, врахувавши при цьому принцип рівності, суд вважає, що необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку спільного сина буде розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 гривень щомісячно, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України з урахуванням змінності прожиткового мінумуму для дитини відповідного віку.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Позивач звернулась до суду з позовною заявою 28.01.2021 року, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.
Враховуючи те, що позивач була звільнення від сплати судового збору при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 2,4, 76, 81, 141, 259, 264, 268, 272, 280, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 28.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 908 ( дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт ID НОМЕР_4 , виданий Тростянецьким РС УДМС України у Вінницькій області 25.03.2019 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2021 року.
Суддя О.А. Натальчук