Справа № 143/48/21
22.04.2021 року м. Погребище
Погребищенський районний суду Вінницької області
у складі:
головуючого - судді Сича С.М.
за участю секретаря Огородник Н.А.,
розглянувши в м. Погребище Вінницької області у порядку письмового спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У січні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.06.2008 року станом на 15.11.2020 року у розмірі 16455 грн. 45 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 15.06.2008 року.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.
Отже, внаслідок підписання відповідачем заяви між сторонами був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15140,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча він є обов'язковим для виконання сторонами.
Ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.11.2020 року має заборгованість - 16455 грн. 45 коп., яка складається із: 14541 грн. 91 коп. - заборгованості за тілом кредиту, в тому числі: 20 грн. 00 коп. - заборгованості за поточним тілом кредиту; 14521 грн. 91 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками; 1913 грн. 54 коп. - заборгованості за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахованої пені; 0,00 грн. - нарахованої комісії.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст.509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, ст.ст.599, 610, ч.2 ст.615, ст.ст.629, 1050, 1054ЦК України, просить стягнути на свою користь із відповідача вказану суму заборгованості.
Ухвалою судді Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.02.2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України відзиву до суду не подав, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів, наданих позивачем.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що 15.06.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім заяви №б/н від 15.06.2008 року укладено кредитний договір, згідно із умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15.06.2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 15.11.2020 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 16455 грн. 45 коп., яка складається із: 14541 грн. 91 коп. - заборгованості за тілом кредиту, в тому числі: 20 грн. 00 коп. - заборгованості за поточним тілом кредиту; 14521 грн. 91 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками; 1913 грн. 54 коп. - заборгованості за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахованої пені; 0,00 грн. - нарахованої комісії.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як встановлено із матеріалів справи в розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15.06.2008 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31.08.2015 року, зазначено, що за період з 17.06.2008 року по 31.12.2012 року процентна ставка (поточна) становить 36,00 %, а процентна ставка (прострочена) - 72,00%; за період з 01.01.2013 року по 29.08.2014 року обидві процентні ставки становлять 30,00%; за період 01.09.2014 року 31.03.2015 року обидві процентні ставки становлять 34,80%; за період з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року обидві процентні ставки становлять 43,20 % (а.с.3-6).
Зі змісту означеного розрахунку заборгованості вбачається, що поточна процентна ставка та прострочена процентна ставка являються відмінними одна від одної за своїми сутнісними ознаками та призначенням видами процентних ставок, встановленими позивачем за користування відповідачем кредитними коштами. При цьому для кожної із цих процентних ставок існують різні об'єкти нарахування. Так, поточна процентна ставка нараховується на не прострочене тіло кредиту, а прострочена процентна ставка - на прострочене тіло кредиту. Відтак, при застосуванні позичальником у кредитно - правових відносинах обох цих процентних ставок водночас, їх розмір має бути окремо визначений сторонами в кредитному договорі.
У заяві позичальника ОСОБА_1 від 15.06.2008 року обумовлено, що базова процентна ставка за кредитом становить 3% на місяць на залишок заборгованості (а.с.14). При цьому розмір простроченої процентної ставки у цій заяві визначений не був.
В той же час, суд звертає увагу на ту обставину, згідно із розрахунком заборгованості за договором №б/н від 15.06.2008 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30.09.2019 року, процентна ставка за період з 01.09.2015 року по 30.09.2019 року неодноразово змінювалася і становила 2,50%, 2,90%, 3,60%, 3,50% (а.с.7-9), що також не узгоджується із обумовленим у заяві відповідача розміром базової процентної ставки.
Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15.06.2008 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 15.11.2020 року, річна процентна ставка за прострочений кредит за період з 01.10.2019 року по 29.02.2020 року становить 84,00%, за період з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року - 42,00%, а з 01.08.2002 року по 15.11.2020 року - 40,80% (а.с.10,11).
При цьому суд підкреслює, що, звертаючись із цим позовом до суду, позивач взагалі не обґрунтував підстави нарахування заборгованості за простроченими відсотками в контексті врегулювання сторонами спірних кредитних правовідносин їх розміру в той чи інший період та об'єкту (бази) нарахування з посиланням на конкретні приписи цивільного законодавства, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів Банку. Водночас, суд ураховує, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо розміру прострочених відсотків за користування кредитом.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір прострочених відсотків за користування кредитом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» прострочених відсотків у сумі 1913 грн. 54 коп.
Разом із цим, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому суд констатує, що згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте, ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів у розмірі, зазначеному банком.
Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за тілом кредиту в сумі 14541 грн. 91 коп. станом на 15.11.2020 року.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із платіжними дорученнями №PROM5В9SDD від 25.11.2020 року, №ZZ427В1ВDX від 27.01.2021 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн.00 коп.
Ціна позову становить 16455 грн. 45 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» 14541 грн. 91 коп., що становить 88,37 відсотка від ціни позову.
Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 2006 грн. 00 коп., що становить 88,37 відсотка від сплаченого при поданні позову судового збору у сумі 2270 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 354 ЦПК України суд,-
Ухвалив :
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 15.06.2008 року в сумі 14541 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 91 коп. станом на 15.11.2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 2006 (дві тисячі шість) грн. 00 коп. сплаченого за подання позовної заяви судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, інд. 01001, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР: НОМЕР_1 .
Суддя