Справа № 139/281/21
Провадження № 1-кп/139/15/21
05 травня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю сторін провадження:
процесуального прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
представника потерпілої юридичної особи - Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА - ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021025160000068 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не одруженої, перебуваючої у відпустці по догляду за динною до трьох років, на утриманні четверо малолітніх дітей,раніше не судимої, -
у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених частинами 1 і 2 ст. 190 КК України,
Відповідно ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року та абзацу 4 п. 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має.
Однак, ОСОБА_3 17 серпня 2018 року у робочий час, знаходячись в приміщені Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ввівши в оману відповідального працівника УПСЗН Мурованокуриловецької РДА, а саме шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги одиноким матерям при оформленні даної допомоги, вказавши при заповненні заяви «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, та при заповненні декларації від 15.06.2017 «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», бланк якої затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 22.03.2007 № 204 (із змінами), дані, які містили завідомо неправдиві відомості. Зокрема, ОСОБА_3 вказала, що вона проживає та виховує синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сама. Насправді ОСОБА_3 проживає і веде спільне господарство та виховує вказаних малолітніх дітей з їх біологічним батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_1 ) з 2014 року до теперішнього часу (не менше останніх 7 років).
Подані ОСОБА_3 до УПСЗН документи стали підставою для нарахування та виплати їй соціальної допомоги на дітей як одинокій матері на підставі відповідного рішення від 25 січня 2019 року. За період з 01.01.2019 до 28.02.2019 ОСОБА_3 незаконно отримала державну соціальну допомогу на дітей як одинока мати на сина ОСОБА_6 в розмірі - 534 грн 04 коп. і на сина ОСОБА_7 - 534 грн 04 коп., чим самим спричинила державі, в особі управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації матеріальні збитки на загальну суму 1068 гривень 08 копійок.
Крім того, ОСОБА_3 12 березня 2019 року, 13 листопада 2019 року, 05 травня 2020 року та 16 листопада 2020 року в тому ж місці, з тією ж метою умисно повторно ввела в оману відповідного працівника УПСЗН Мурованокуриловецької РДА, вказавши при заповненні відповідних заяв та декларацій завідомо неправдиві відомості щодо самостійного проживання та виховання синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з травня 2020 року - ще й дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі поданих ОСОБА_3 документів УПСЗН Мурованокуриловецької РДА були прийняті рішення відповідно 19 березня 2019 року, 21 листопада 2019 року, 01 червня 2020 року та 07 грудня 2020 року про призначення допомоги сім'ям з дітьми, а саме соціальної допомоги одинокій матері, та виплачено за період з 01.03.2019 до 31.12.2020 такої допомоги на суму 34566 гривень 06 копійок.
Всього за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2020 року ОСОБА_3 протиправно заволоділа державними коштами на загальну суму 35634 гривні 14 копійок.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнала та показала: Вона є матір'ю чотирьох малолітніх дітей. Сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дочкаОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є спільними дітьми її та ОСОБА_8 , з яким вона фактично проживає в незареєстрованому шлюбі з 2014 року. Щодо всіх дітей відомості про батька в актовому записі про народження записані з її слів. У зв'язку з такими обставинами вона отримує від держави соціальну допомогу. Для отримання допомоги як мати-одиначка вона щопівроку подає до УПСЗН довідку про склад сім'ї, про свої доходи та відповідні заяви і декларації. За порадами односельців, вона отримувала у сільській раді довідку про склад сім'ї, до якої не включали її чоловіка ОСОБА_8 , а в заяві та декларації вона навмисно ставила відмітку у графі, що вона із особою, від якої має дітей, не проживає.
Представник УПСЗН Могилів-Подільської РДА ОСОБА_10 показала, що відповідно ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року та абзацу 4 п. 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. ОСОБА_3 отримувала в УПСЗН два види допомоги, в тому числі допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, і, в тому числі, впродовж 2019-2020 років. На початку цього року прокуратурою УПСЗН було поінформовано про недостовірні дані щодо складу сім'ї ОСОБА_3 , а тому виплату соціальної допомоги як матері-одиначці ОСОБА_3 було припинено. Таким чином, обвинувачена подала для допомоги завідомо підроблені і неправдиві документи.
З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також заяви обвинуваченої, висловленої усно, завідсутності заперечень та сумнівів, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченої, враховуючи думку інших учасників справи, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченої і представника потерпілої юридичної особи та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченої.
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч. 2 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене повторно.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених нею кримінальних правопорушень, зокрема, що відповідно до класифікації, визначеної у ст. 12 КК України, діяння ОСОБА_3 є кримінальним проступком та нетяжким злочином.
Суд враховує також особу винної, зокрема, що вона не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра (а.с. 40), що вона ніколи раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності (а.с. 43), що за місцем проживання вона характеризується як така, що недостатньо приділяє уваги своїм дітям, а також така, що влаштовує дома застілля зі сторонніми особами з розпиттям спиртних напоїв (а.с. 41).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій суд відносить:
-сприяння розкриттю злочину на стадії досудового розслідування та судового розгляду;
-вчинення злочину вперше (а.с. 43);
-наявність на утриманні чотирьох малолітніх дітей (а.с. 36, 37, 38, 39, 42).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій досудовим розслідуванням не встановлено.
Згідно абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації (а.с. 29-30) Мурованокуриловецький РС філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області зробив висновок, що існує середній ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення і середній ризик небезпеки особи для суспільства та окремих громадян, а виправлення обвинуваченої можливе без реального позбавлення або обмеження волі.
Враховуючи обставину, що обвинувачена має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, біологічний батько її дітей ніде не працює, а доход сім'ї складаються лише із соціальної допомоги, суд приходить до висновку, що найменш тяжке покарання, передбачене санкціями інкримінованих частин ст. 190 КК України - штраф - призначати не слід, оскільки таким рішенням діти будуть поставлені у важке матеріальне становище. До виправних робіт обвинувачена не може бути засуджена з огляду на обставину, що вона ніде не працює. Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 КК України до ОСОБА_3 не може бути застосовано покарання у виді обмеження волі.
Таким чином, на підставі викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням сукупності пом'якшуючих покарання обставин, враховуючи думку щодо призначення покарання сторони обвинувачення,суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 за вчинені нею кримінальні правопорушення буде призначення їй покарання у виді громадських робіт за ч. 1 ст. 190 КК України та у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 190 КК України.
З огляду на розмір збитків, заподіяних вчиненням кримінального проступку (1068,08 грн), суд вважає за правильне строк громадських робіт визначити як мінімальний, передбачений санкцією інкримінованої частини статті (двісті годин). Щодо визначення строку позбавлення волі, суд погоджується з позицією прокурора і вважає за правильне призначити цей вид покарання строком один рік.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За таких приписів кримінального законодавства, враховуючи наявність сукупності пом'якшуючих для ОСОБА_3 покарання обставин, зокрема, наявність на її утриманні чотирьох малолітніх дітей, суд прийшов до висновку про призначення відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточного покарання ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
В той же час, зурахуванням сукупності пом'якшуючих покарання обставин, за відсутності обставин, що обтяжують покарання для ОСОБА_3 , суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинувачену від покарання у виді позбавлення волі з призначенням іспитового строку на мінімальний строк, визначений законом.
Відповідно до обвинувального акту та наданих стороною обвинувачення доказів судові витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченої в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні відносно неї запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.
Речовими доказами у справі визнано матеріали особової справи ОСОБА_3 по виплаті допомоги одиноким матерям за 2019-2020 роки (а.с. 45-46). З врахуванням положень ч. 9 ст. 100 КПК України ці документ слід повернути законному володільцю - УПСЗН Могилів-Подільської РДА.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді двісті годин громадських робіт;
-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
Речовий доказ - матеріали особової справи ОСОБА_3 по виплаті допомоги одиноким матерям за 2019-2020 роки - повернути до управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій, представнику потерпілого і прокурору.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляцію до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд.
Суддя: _____________