Справа № 991/1069/20
Провадження1-р/991/37/21
05 травня 2021 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення від 17.06.2020 року, подану ОСОБА_3 ,
Ухвалою від 17.06.2020 року суддя Вищого антикорупційного суду відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду скарги щодо невиконання ухвал слідчого судді та нерозгляді заяви про вчинення слідчих (процесуальних) дій в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) (справа № 991/1069/20, провадження № 1-кс/991/4850/20).
ОСОБА_4 (заявник) подав заяву про роз'яснення цього судового рішення. Заявник наголошує на тому, що 1) рішення було ухвалено без його повідомлення про дату і місце судового засідання; 2) в описовій частині ухвали суддя не зазначила повністю суть заяви про відвід та вимоги, викладені у ній (зокрема, щодо причин, з яких заявник звернувся із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_5 ); 3) в ухвалі зазначається, що справа, від розгляду якої заявник хотів відвести слідчого суддю, не пов'язана зі справою, яку раніше розглядав цей слідчий суддя, що не відповідає повноті обставин справи, назві та змісту поданої заяви про відвід. Заявник зазначає, що зверталася увага на те, що через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, виникла недовіра до слідчого судді.
Заявник просить роз'яснити: 1) причину неповідомлення про дату, час і місце судового засідання, 2) істинну причину відмови у відводі судді ОСОБА_5 та 3) чому заявник був позбавлений можливості відвести слідчого суддю від розгляду справи.
У судовому засіданні заявник не з'явився, був повідомлений належним чином. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення (ч. 2 ст. 380 КПК України).
Суддя встановлює, чи відповідає така заява формальним вимогам кримінального процесуального закону. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК України). Учасники судового провадження це, зокрема, інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК України, здійснюється судове провадження (п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Заявник ОСОБА_4 був особою, що звернулася із заявою про відвід слідчого судді. Таким чином, заява подана особою, яка має право на звернення до судді з проханням роз'яснити ухвалу.
Далі, суддя встановлює, чи може бути роз'яснено ухвалу, якою прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про відвід слідчого судді, тобто ухвалу, що була постановлена на досудовому розслідуванні.
В цілому, позиція щодо роз'яснення ухвали на досудовому розслідуванні є неоднозначною. Вищі суди у своїх узагальненнях, листах та рішеннях зазначають як про те, що роз'яснення ухвал слідчого судді є можливим, так і про те, що роз'яснення можливе лише щодо ухвал, які розглядаються в судовому провадженні, а не на етапі досудового розслідування. Наприклад, у Листі № 10-1332/0/4-13 від 22.08.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви осіб про роз'яснення постановлених ним ухвал види судових рішень, оскільки ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз'яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК. Цей ж суд у Листі «Про правові позиції судової палати у Кримінальних справах ВССУ за 2015 рік» надає витяг з ухвали від 28.07.2015 року (провадження № 5-1706км15), де зазначається про те, що кримінальний процесуальний закон не містить будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз'яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею. 09.10.2015 року цей ж суд постановив ухвалу (провадження № 5-2286км15), у якій зазначив, що «висновок судді-доповідача апеляційного суду про те, що ухвала слідчого судді про відмову в роз'ясненні судового рішення не підлягає апеляційному оскарженню необґрунтований», таким чином встановивши можливість апеляційного оскарження такої ухвали, та законність винесення таких рішень слідчим суддею. В цілому, у судовій практиці вбачається тенденція до більш чіткого тлумачення положень статті 380 КПК України як таких, що також охоплюють ухвали слідчих суддів. Так, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду прийняв постанову від 18.11.2019 року (справа № 367/3068/17, провадження № 51-8936км18) у якій питання щодо роз'яснення ухвали слідчим суддею було вирішено так: «Виходячи із системного аналізу положень ч. 1 ст. 380 КПК України, колегія суддів вважає, що будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз'яснення судового рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, кримінальний процесуальний закон не містить, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України». Отже, в цілому розгляд такої заяви про роз'яснення судового рішення у виді ухвали слідчого судді можливий.
При роз'ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду. За заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
До початку розгляду заяви по суті, суддя встановлює, чи відповідає така заява формальним вимогам кримінального процесуального закону. Вона звертає увагу на те, що 1) пояснення причини неповідомлення про дату, час і місце судового засідання не є проханням роз'яснити судове рішення; воно також не узгоджується із дійсними обставинами (так, заявнику надсилалася повістка рекомендованим поштовим відправленням 12.06.2020 року); 2) причини відмови у відводі судді ОСОБА_5 вичерпно викладені у розділі ухвали «Мотивація суду», і заявник не уточнює, що саме йому незрозуміло у цьому обґрунтуванні; та 3) заявник мав право звернутися із заявою про відвід слідчого судді, що була розглянута відповідно до порядку, викладеного у статті 81 КПК України, а тому повною мірою реалізував своє право. Стосовно твердження заявника про те, що суддя не повністю зазначила суть заяви про відвід та вимоги, викладені у ній, суддя зазначає, що усі доводи заявника було оцінено з урахуванням наданих доказів, а також обставин, досліджених та встановлених в межах питання про відвід (тобто, по суті заяви). У судовому рішенні не мають бути зазначені усі доводи сторін, оскільки не всі з них можуть бути обґрунтованими чи стосуються фактичних обставин справи. Це необов'язково, допоки дотримано вимоги законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення. Судові рішення повинні повно відображати мотиви, на яких вони ґрунтуються (Ухвала у справі Papon проти Франції від 15 листопада 2001 року, заява № 54210/00). Метою мотивування є показати сторонам, що їх почули (Рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, заява № 18390/91, параграф 29). При цьому, хоча суд не повинен надавати відповідь на кожне порушене питання, з рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у справі, були досліджені (Рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів від 19 квітня 1994 року, заява № 16034/90, параграф 61).
Твердження заявника зводяться до того, що він просить дати відповідь на питання щодо правомірності та законності судового рішення - це питання не може бути предметом провадження із роз'яснення судового рішення; він також не зазначає про конкретні аспекти суті рішення, які нечітко сформульовані, або незрозумілі для нього. У будь-якому разі, рішення є ясним, зрозумілим, повним. Суддя зазначає, що рішення є конкретним, а резолютивна частина рішення є такою, що не припускає іншого тлумачення та суперечностей під час його виконання, та не позбавляє сторони у можливості його реалізації.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 380 КПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_4 , у роз'ясненні ухвали судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 року (справа № 991/1069/20, провадження № 1-кс/991/4850/20).
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Суддя ОСОБА_1