Справа № 646/3166/20 Головуючий суддя І інстанції Шелест І. М.
Провадження № 33/818/144/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
27 квітня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Кислого А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Кислого А.М. на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1984 року народження, громадянин Сирії, мешканець м. Дергачі Харківської області,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Постановою встановлено, що 17 травня 2020 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Свистунівська 1, у м. Харкові, керував автомобілем BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КХОХ ХОНД, у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Кислий А.М. просив судову постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року. Вважає, що відповідно до цього закону керування транспортним засобом стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,
А так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, більше не є складом адміністративного правопорушення. Вважає, що у такому разі, у відповідності до положень п.6 ст. 247 КУпАП, провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Кислий А.М., який повідомив, що останній повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак на час апеляційного розгляду перебуває у службовому відрядженні та просив розглядати апеляційну скаргу без нього. Зазначив, що ця позиція узгоджена між ним та ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, а також дотримуючись вимог ст. 268 та ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника Кислого А.М. без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Кислого А.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.5.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості протоколу про адміністративне правопорушення, відомості письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на наявність направлення водія транспортного засобу на огляд, а також на наявний в матеріалах справи відеозапис.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій відмовився у присутності двох свідків, у встановленому законом порядку.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, що свідчить про відсутність незгоди з діями працівників поліції та в свою чергу свідчить про умисність його дій та усвідомлення протиправного характеру своїх дій.
Крім того, відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 6) вбачається, що в його присутності ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій відмовився в його присутності.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 (а.с. 7) вбачається, що в його присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичної експертизи на стан наркотичного сп'яніння, мав характерні ознаки: тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, які не реагують на світло, в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД в встановленому законом порядку.
В апеляційній скарзі захисник не ставить під сумнів відомості, які зазначені свідками працівникам поліції, а тому суд апеляційної інстанції вважає їх належними та такими, що відповідають дійсності.
Поряд з цим, відповідно до рапорту працівника поліції (а.с. 9) вбачається, що автомобіль BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 залишився на місці його зупинки без порушень, що об'єктивно свідчить про відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Крім того, відповідно до відомостей наявного в матеріалах справи відеозапису бодікамер працівників поліції (а.с. 9) об'єктивно вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час його зупинки працівниками поліції. Також вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, але за минуванням не значного часу змінив свою позицію та у присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, відповідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 123.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та в присутності двох свідків останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Між тим, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності.
Поряд з цим, належить врахувати, що, в листі від 03.07.2020 року Верховний Суд звернув увагу на те, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі Закон), тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Після набрання чинності Законом, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів,що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основ (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, я транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, було виключено з ч.1 та ч.3 ст. 130 КУпАП та передбачено у ст. 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Також, Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч.2 ст. 4 КК України, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаючи (ультра активна) дія.
Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акту чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультра активність має місце тоді, коли приписи нормативно правового акту, який діяв раніше, поширюється не на реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникають після набрання ним чинності.
Виходячи з цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або в інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місце вчинення правопорушення.
Крім того, в цьому листі зазначено, що підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст. 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами, особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість їх реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена, але ці зміни до КУпАП на час апеляційного розгляду не набрали законної сили.
Таким чином, твердження захисника щодо закриття провадження у зв'язку із набранням 01.07.2020 року чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» на підставі ст.ст. 8, 247 КУпАП є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кислого А.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков