Справа № 554/1670/21 Номер провадження 11-сс/814/346/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020170000000609 від 24.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, задоволено клопотання слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2021.
Як вбачається з клопотання та ухвали слідчого судді, Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000609 від 24.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному погрозою насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло; ч. 3 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень (вимагання), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Підозрюваний ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчим суддею не звернуто увагу на невідповідність поданого клопотання вимогам п. 5 ч. 3 ст. 184 КПК України щодо викладу обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, та ч. 3 ст. 184 КПК України щодо долучення до клопотання копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання норми міжнародних договорів, які необхідно враховувати під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не надано оцінки запереченням сторони захисту та обставинам, які були встановлені під час судового розгляду поданого клопотання слідчого.
Обґрунтовує свою позицію тим, що в клопотанні слідчого відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували або об'єктивно вказували на наявність підстав, викладених в ст. 177 КПК України.
Просить звернути увагу, що ухвала слідчого судді не містить жодних фактів, встановлених у судовому засіданні, зокрема відсутності у клопотанні прокурора ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Посилається на те, що стороною обвинувачення не було додано ухвали апеляційного суду щодо дозволу на використання матеріалів НСРД в іншому кримінальному провадженні, однак слідчим суддею не звернуто уваги на це та враховано як доказ протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.01.2021, який був проведений у кримінальному провадженні № 12020170300000679 від 10.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України.
Також на думку підозрюваного, слідчим суддею не враховано, що він проживає разом з дядьком ОСОБА_13 , який є інвалідом, та спостерігається лікарем-психіатром з 20.04.2008 і по теперішній час. Являється особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново. За станом здоров'я потребує постійного, довготривалого підтримуючого лікування.
Крім того, з ним проживає бабуся ОСОБА_14 , яка є пенсіонеркою, має захворювання у вигляді кардіосклерозу, атеросклеротичної та гіпертонічної хвороби ІІ ступеня.
Не враховано й того факту, що він мав намір укласти шлюб та було призначено дату весілля.
Зауважує, що після того як слідчий суддя видалилася до нарадчої кімнати, до неї в кабінет без участі інших учасників процесу на тривалий час зайшов прокурор ОСОБА_15 , а тому на думку підозрюваного слідчим суддею порушено ст. 14 Кодексу суддівської етики та таємницю нарадчої кімнати.
Також як на порушення вказує на участь слідчого ОСОБА_9 у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, який не є учасником розгляду клопотання.
Позиції інших учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали подану в інтересах підозрюваного апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав у ній наведених.
Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000609 від 24.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному погрозою насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло; ч. 3 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень (вимагання), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.12.2020 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується в ДУ «Полтавській установі виконання покарань №23» у зв'язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, від ОСОБА_16 довідався про мешканця м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вирішив відносно нього організувати вчинення тяжкого злочину.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_12 під час дзвінка близько 19:00 год. зі свого мобільного телефону на мобільний телефон свого сина ОСОБА_7 дав вказівку останньому на вчинення вимагання майна у ОСОБА_17 .
У свою чергу, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , який надав детальну інформацію про потерпілого ОСОБА_17 та місце його мешкання, реалізовуючи свій корисливий умисел, спрямований на розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, поєднаного з проникненням у житло, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_17 перебуває вдома за адресою: АДРЕСА_2 , підійшли до вхідних дверей його квартири АДРЕСА_3 та почали стукати. Коли вхідні двері до квартири відчинив потерпілий ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , погрожуючи предметом, зовні схожим на пістолет, з метою подолання опору потерпілого, направив його в бік потерпілого ОСОБА_17 , при цьому висловивши вголос вимогу зайти до квартири.
У свою чергу ОСОБА_17 сприймав вище вказані дії ОСОБА_7 як пряму загрозу своєму життю чи здоров'ю, усвідомлюючи, що погрози за таких обставин можуть бути виконані останнім. Надалі ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 самовільно, всупереч волі ОСОБА_18 , зайшли до квартири.
У подальшому ОСОБА_7 , діючи спільно, узгоджено та з єдиним корисливим умислом разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_16 почав наносити удари долонею по обличчю ОСОБА_17 .
Подолавши за допомогою насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого опір ОСОБА_17 , ОСОБА_7 пред'явив останньому вимогу щодо негайної передачі їм автомобіля AUDI АЗ д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користується та документів на нього, або надання грошових коштів у сумі 30 000 грн.
Зрозумівши, що у ОСОБА_17 наразі грошові кошти відсутні, узгоджуючи всі свої дії по мобільному телефону з ОСОБА_12 , врешті ОСОБА_7 пред'явив ОСОБА_17 вимогу щодо передачі їм грошових коштів у сумі 30 000 грн. у семиденний термін, та пригрозив, що в разі невиконання вказаної вимоги, до нього буде застосоване насильство.
Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_11 га ОСОБА_16 обшукали квартиру потерпілого, та виявивши там цінні речі, заволоділи ними, а саме: мобільним телефоном «Iphone 10S» іmei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , курткою пуховиком чорного кольору «Nike», кросівками чорно-білого кольору фірми «Adidas», машинкою для стрижки «PhilipsMultigroom», ноутбуком «Lenovo», мобільним телефоном «IPhone 4S». Після чого вказані особи залишили квартиру ОСОБА_17 та розпорядились належним йому майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_17 матеріального збитку на загальну суму 61000 гривень.
23.12.2020 на підтвердження своєї вимоги про передачу грошових коштів, попередньо узгодивши свої дії з ОСОБА_12 , ОСОБА_7 зателефонував потерпілому ОСОБА_17 та, ще раз пригрозивши останньому застосуванням щодо нього фізичного насильства та заподіянням тілесних ушкоджень, зажадав від нього грошових коштів.
17.02.2021 близько 16 год. 30 хв., знаходячись біля магазину «АТБ» за адресою: м Кременчук, вул. Олександр Білаша, 8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 підстерігши там потерпілого ОСОБА_17 , схопили його, почали по-черзі погрожувати застосуванням щодо нього фізичного насильства та заподіянням тілесних ушкоджень, та вимагати негайної передачі їм грошових коштів в сумі 30 000 грн., після чого пригрозили посадити примусово до свого автомобіля вивезти в ліс та заподіяти тілесні ушкодження.
Після чого, зрозумівши, що потерпілий ОСОБА_17 не піддається психологічному тиску, ОСОБА_7 почав по-черзі разом з ОСОБА_11 наносити потерпілому удари руками по обличчю, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та припухлості м'яких тканин кута нижньої щелепи справа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У цей час, до приміщення магазину прибули працівники поліції, внаслідок чого ОСОБА_7 та ОСОБА_11 змушені були припинити свої злочинні дії, а потерпілий ОСОБА_17 , скориставшись цим, втік з місця злочину.
12.01.2020 дані матеріали кримінальних проваджень об'єднані під єдиним № 12020170000000609.
26.03.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України.
Цього ж дня слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 звернувся до районного суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Слідчим суддею дане клопотання задоволено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. TheUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України, а також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; 3) здійснювати вплив на потерпілого та свідків.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показами потерпілого ОСОБА_17 , згідно яких відносно нього за місцем проживання 17.12.2020 вчинено розбійний напад, забрані особисті речі, а також вчинялося вимагання грошових коштів із застосуванням фізичної сили; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_17 , на яких останній впізнав зокрема ОСОБА_7 , як особу, яка вчинила розбійний напад та вимагала грошові кошти; висновком судово-медичної експертизи № 162; відомостями, які містяться в протоколах розсекречених результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Враховуючи надані органом досудового розслідування докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.
З приводу доводів підозрюваного про те, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.01.2021, був проведений в іншому кримінальному провадженні № 12020170300000679 від 10.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, слід звернути увагу, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому у кримінальному провадженні № 12020170000000609 від 24.12.2020 кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України підтверджується іншими протоколами за результатами проведених саме у цьому кримінальному провадженні НСРД: проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтроль особи від 19.03.2021 (а.м.п. 57), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2021 (а.м.п. 67), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2021 (а.м.п. 87), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2021 (а.м.п. 99), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2021 (а.м.п. 107), спостереження за особою від 19.03.2021 (а.м.п. 118).
Посилання підозрюваного на те, що слідчим суддею не враховано його спільне проживання разом з дядьком ОСОБА_13 , який є інвалідом, та спостерігається лікарем-психіатром з 20.04.2008 і по теперішній час, та за станом здоров'я потребує постійного, довготривалого підтримуючого лікування, а також бабусею ОСОБА_14 , яка є пенсіонеркою, має захворювання у вигляді кардіосклерозу, атеросклеротичної та гіпертонічної хвороби ІІ ступеня, є безпідставними, оскільки в ухвалі слідчий суддя надав оцінку вказаним обставинам та правильно вказав на те, що відсутні відомості на підтвердження того факту, що вказані особи потребують стороннього догляду.
Всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим суддею також надано оцінку з приводу намірів реєстрацію шлюбу ОСОБА_7 , та на переконання колегії суддів намір зареєструвати шлюб у скорочені строки 31.03.2021, вже після оголошення підозри та обрання запобіжного заходу, не може свідчити про міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Доводи підозрюваного ОСОБА_7 з приводу порушення слідчим суддею ст. 14 Кодексу суддівської етики та таємницю нарадчої кімнати жодним чином ним не підтверджені, та не є предметом судового контролю під час апеляційного перегляду рішення слідчого судді.
Окрім цього, слід зауважити, що участь слідчого ОСОБА_9 у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, на незаконність якої ОСОБА_7 посилається в апеляційній скарзі, не суперечить вимогам КПК України, оскільки згідно з положеннями ст. 40 та параграфа 2 глави 3 КПК України слідчий органу досудового розслідування віднесений до сторони обвинувачення та заборона його участі в розгляді ініційованих ним перед слідчим суддею питань Кодексом не заборонена.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а отже існує ймовірність того, що ОСОБА_7 під загрозою покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк може вдатися до спроб уникнути покарання шляхом переховування; 2) здійснювати вплив на свідків та потерпілого, які на даний час встановлюються з метою проведення з ними слідчих дій, оскільки ОСОБА_7 відомо де проживають останні, на що може спонукати санкція статті за вчинення особливо тяжкого злочину, впливати на осіб, з якими останній вчиняв протиправні дії проти власності та які перебувають на волі; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що ОСОБА_7 офіційних доходів не має, вчинив злочини корисливої спрямованості.
Наведені у клопотанні слідчого дані, які належним чином перевірені слідчим суддею, дають підстави для застосування до ОСОБА_7 одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Слідчим суддею також перевірено можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою: особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінального покарання незаконно впливати на потерпілого та свідків; особиста порука - на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_7 ; застава - відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначив розмір застави, оскільки злочин у кримінальному провадженні вчинений із застосуванням насильства та погрозою його застосування; домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаним ризикам.
З огляду на наведене, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам, оскільки ОСОБА_7 підозрюється зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину та обрання такого запобіжного заходу може спричинити подальше перешкоджання встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, вважає що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Інший більш м'який запобіжний захід належним чином не зможе перешкодити реалізувати підозрюваним наведених вище ризиків та не буде відповідати суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2021 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4