Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11135/20 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 44 Доповідач Шевчук А. М.
28 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/11135/20 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними дій виконавчого комітету Житомирської міської ради
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2021 року Анциборенко Н.М., яка постановлена у м. Житомирі,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконкому Житомирської міської ради. Просить: за рахунок виконкому Житомирської міської ради відшкодувати моральну шкоду, заподіяну незаконними діями при здійсненні своїх повноважень при складенні листів з порушенням законодавства по її клопотанню від 27 листопада 2015 року в розмірі 68 000 грн; прийняти виклад незаконних дій виконкому Житомирської міської ради при здійсненні своїх повноважень при складенні листів з порушенням законодавства, якими істотно порушено її конституційні права із зазначенням суті порушень та доказів; прийняти пояснення стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями при здійсненні своїх повноважень виконкомом Житомирської міської ради при складенні листів з порушенням законодавства по її клопотанню від 27 листопада 2015 року, що визивали погіршення здоров'я та душевні страждання, оскільки під час розгляду запиту на інформацію від 14 листопада 2016 року по клопотанню від 27 листопада 2015 року вчинено численні істотні порушення законодавства; прийняти пояснення стосовно розміру моральної шкоди. Вимоги обґрунтовує тим, що 14 листопада 2016 року звернулася до відповідача із запитом на інформацію, оскільки на своє клопотання від 27 листопада 2015 року відповіді про його розгляд не отримувала впродовж року. Вважає, що виконком Житомирської міської ради при розгляді її запиту на інформацію стосовно клопотання порушив її конституційні права при здійсненні своїх повноважень при складанні з численними порушеннями закону листів від 24 листопада 2016 року №25/Д-621-11 25/664із, від 04 травня 2018 року №25/Д-4353 та від 30 травня 2018 року №01-17/760. Із огляду на порушення її прав під час розгляду клопотання, просить стягнути моральну шкоду в сумі 68 000 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2021 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу про відмову у відкритті провадження скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. У обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що в позовній заяві нею оскаржуються незаконні дії відповідача при надсиланні листів з документами інших осіб, а висновки судді суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Так, не враховано, що предметом розгляду даної справи є порушення конституційних прав, яке завдано складанням листів від 24 листопада 2016 року №25/Д-621-11 25/664із, від 04 травня 2018 року №25/Д-4353 та від 30 травня 2018 року №01-17/760 із численними порушеннями закону, а тому суд безпідставно застосував до спірних правовідносин норми КАСУ. Отже, суд першої інстанції незаконно змінив предмет позову. Вважає, що позовні вимоги про захист порушених її конституційних прав та стягнення моральної шкоди підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Зазначає, що її позбавлено права на захист своїх порушених інтересів.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходила із того, що оскільки виконком Житомирської міської ради під час розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 14 листопада 2016 року здійснював владні управлінські функції та реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, спір є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. При цьому, вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч.5 ст.21 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до голови Житомирської міської ради із письмовим клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Із метою отримання інформації щодо розгляду вказаного клопотання 14 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирської міської ради з інформаційним запитом щодо розгляду її клопотання від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Виконком Житомирської міської ради листами від 24 листопада 2016 року №25/Д-621-11 25/664із та від 04 травня 2018 року №25/Д-4353, а також Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом від 30 травня 2018 року №01-17/760 ОСОБА_1 надані відповіді із надісланням документів.
На думку ОСОБА_1 , дії відповідача є незаконними при надсиланні вищевказаних листів із документами інших осіб (людей).
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Із наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суддею суду першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі правильно встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з розглядом її клопотання від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто, дії публічно-владних управлінських функцій.
Листи від 04 травня 2018 року №25/Д-4353 та від 30 травня 2018 року №01-17/760 не були предметом розгляду в справі №296/10606/16-а за позовом ОСОБА_1 до виконкому Житомирської міської ради про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, відповідач під час розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 14 листопада 2016 року та надсилаючи листи від 04 травня 2018 року №25/Д-4353 і від 30 травня 2018 року №01-17/760 здійснював владні управлінські функції, реалізуючи свої контрольні функції у сфері управління; ОСОБА_1 щодо надання інформації, оформленого листами від 04 травня 2018 року №25/Д-4353 і від 30 травня 2018 року №01-17/76, має заперечення, що є предметом розгляду згідно зі змістом позовної заяви, а тому розгляд даного спору належить до юрисдикції адміністративного суду.
У свою чергу, вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п'ятої статті 21 КАС України.
За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Отже, оскаржувана ухвала винесена з додержанням норм процесуального права та залишається без змін, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 30 квітня 2021 року.