Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2585/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
29 квітня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , -
Згідно ухвали слідчого судді, 23.03.2021 слідчий за погодженням з прокурором звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
У клопотанні вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060000000156 від 19.02.2020 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у тому, що останні діючи за передньою змовою групою осіб, перебуваючи неподалік від заздалегідь пристосованої нежитлової споруди, розташованої на території земельної ділянки у лісовій посадці, що знаходиться за межами населеного пункту с.Піски Житомирського району Житомирської області, незаконно виготовили психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
Вказані обставини кваліфіковані за ч.ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
29.01.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 25 березня 2021 року клопотання слідчого задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 24 травня 2021 року включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Ухвалено, що у разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та у такому випадку ухвалено покласти на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю за адресою АДРЕСА_1 . Посилається на те, ухвала слідчого судді є незаконною оскільки під час розгляду матеріалів провадження не враховано те, що в судовому засіданні була допитана мати ОСОБА_8 , ОСОБА_14 яка повідомила, що вона хоче бути заставодавцем, вона пояснила суду ,що за останні два місяці нею та її сім'єю була зібрана сума 51 000 грн і що більшу суму вона не зможе . Захист також просив суд не обирати заставу більше ЗО(тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Мотивуючи це тим, що більше розмір застави буде завідома не помірним для сім'ї ОСОБА_8 . Також захист просив суд обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю, що в свою чергу надало б йому можливість знаходитись дома і доглядати двох своїх малолітніх дітей . А його дружині влаштуватись на роботу. А також зробило би неможливим ОСОБА_8 спілкуватись зі свідками або іншими підозрюваними з власної ініціативи.
Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходові, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.
Запопіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (пункту 5 частини 2 статті 183 КПК).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 1 статті 199 КПК України).
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити:1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно ж ч.5 зазначеної норми, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно із частиною 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 5 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про продовження строку дії застосування запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.185 КК України, обгрунтовується: протоколом: протоколом допиту підозрюваного від 28.01.2021; протоколом затримання ОСОБА_8 від 28.01.2021 у ході якого вилучено зіп-пакет з речовиною білого кольору, зовні схожою на амфетамін; протоколом огляду місця події, а саме земельної ділянки у лісовій посадці, що знаходиться за межами населеного пункту с.Піски Житомирського району Житомирської області, від 28.01.2021, у ході якого вилучено знаряддя для виготовлення психотропної речовини колби, пляшки, хімічні засоби, мірні стакани, фольга та інше; протоколами обшуків від 28.01.2021; протоколом про результати спостереження за місцем від 29.01.2021; висновками експерта №СЕ-19/106-21/1089-МРВ від 05.02.2021; №СЕ-19/106-21/1088-МРВ від 01.02.2021.
Так, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, за вчинення якого КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, ранню стадію досудового розслідування та його складність з урахуванням кількості підозрюваних осіб, невстановлення інших осіб, які можуть також бути причетними до вчиненні злочину, та можливість здійснення на цих осіб незаконного впливу з боку підозрюваного, обставини вчинення інкримінованого злочину та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_8 є раніше судимим за чинення злочину, пов'язаного з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, а тому вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, а тому слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що на даному етапі досудового розслідування доцільно продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу в тому числі у вигляді домашнього арешту не забезпечить можливість запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України. Слідчим суддею перевірено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не взято до уваги при продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_8 те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю, що в свою чергу надало б йому можливість знаходитись дома і доглядати двох своїх малолітніх дітей, а його дружині влаштуватись на роботу та також зробило би неможливим ОСОБА_8 спілкуватись зі свідками або іншими підозрюваними з власної ініціативи, не можуть бути в даному випадку, враховуючи всі обставини провадження, безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, та не впливають на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Твердження захисника про те, що сума застави є великою та непомірною для підозрюваного та його родини, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_8 підозрюється. На переконання колегії апеляційного суду саме застава в розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, яка є середньою , передбаченою положеннями ст. 182 КПК України, у разі її сплати забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Твердження захисника під час апеляційного розгляду провадження про те, що мати підозрюваного має можливість сплатити заставу в розмірі 70 тис гривень, в даному випадку на думку колегії суддів з огляду на всі обставини провадження та особу підозрюваного не є достатньою для гарантування належної поведінки підозрюваного та не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення про визначення розміру застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, слідчим суддею визначено заставу у співвідношенні до існуючих ризиків та даними про особу підозрюваного, а також з огляду на розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, яку підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести, а підозрюваний може бути звільнений з-під варти.
Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та наявність ризиків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, підстави до скасування чи зміни оскаржуваної ухвали слідчого судді про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання та визначення розміру застави, відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 до 24 травня 2021 року з визначенням розміру застави, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: