Провадження № 11-сс/803/695/21 Справа № 202/5182/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року задоволено клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 червня 2021 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні № 12020040780000043 доказами, а саме: протоколом огляду місця події, від 09.01.2020, в ході якого виявлено, сліди з РБК та інше; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом перегляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_11 ; висновками судових експертиз.
Зазначає, що враховуючи наявну обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні, враховуючи ступень тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, той факт, що останній, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що фактично виразилося в його переховуванні при розгляді клопотання про тримання його під вартою в даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, доведеними є існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ухвалі слідчого судді не правильно обраховано процесуальний строк, на який застосовано тримання під вартою, оскільки строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено лише до 21 квітня 2021 року.
Вказує, що слідчий суддя не розділив юридичний зміст положень ч. 1 ст. 177 КПК України та ст. 178 КПК України; наявність конкретно існуючого ризику, обґрунтували лише тяжкістю інкримінованого злочину та тяжкістю покарання; в ухвалі суду не наведено жодного заперечення або уточнення позиції сторони обвинувачення, щодо можливості призначення покарання, як головної підстави для обрання запобіжного заходу - суворість покарання.
Також зазначає, що слідчий суддя не перевірив та не встановив реальне існування хоча б одного із ризиків передбачених ст. 177 КПК України, факт перебування його у розшуку належним чином не засвідчено.
Також вказує, що в матеріалах справи не має жодного належного, допустимого та достатнього доказу щодо його причетності у вчиненні вказаного злочину.
Наголошує, що йому не повідомлялось що досудове розслідування у відношенні нього зупинене.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 просить обрати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід.
Зазначає, що повідомлення про підозру вручено з порушенням норм КПК України; порушено право на захист.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи підозрюваного та його захисника, викладені в апеляційній скарзі, доповненнях до неї та судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними.
21.12.2020 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя встановив обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наданими матеріалами клопотання.
Крім того, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , а також дані про особу підозрюваного, який офіційно не працює, дають підстави вважати що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому його підозрюють, в сукупності з іншими обставинами: відсутністю стійких соціальних зв'язків такого ступеня, які б слугували для нього стримуючим фактором і могли забезпечити його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, наслідків правопорушення у вигляді смерті двох осіб та викликаного ним суспільного резонансу, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від органу досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, потерпілого.
Враховуючи характер вчиненого злочину, ОСОБА_7 може вчиняти й інші злочини.
Таким чином, доводи апеляційної скарги підозрюваного про те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Оцінюючи всі обставини в сукупності, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України.
В свою чергу, слідчий суддя встановив граничний строк тримання під вартою до 13 год. 26 хв. 13 червня 2021 року, що не перевищуватиме строку досудового розслідування.
Однак, як встановлено апеляційний судом, постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 16 квітня 2021 року. матеріали кримінального провадження № 12020040780000043 відносно підозрюваного ОСОБА_7 виділено в окреме провадження та строк досудового провадження виділеного кримінального провадження продовжено до 30 травня 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином є частково слушними доводи апелянта в частині обчислення процесуальних строків тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Оскільки апеляційний суд позбавлений можливості змінити ухвалу слідчого судді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу підозрюваного слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді - скасувати з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 травня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4