Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4607/21
2-з/357/85/21
05 травня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що їй належить квартира АДРЕСА_1 . 13 квітня 2021 року у квартирі АДРЕСА_2 сталась пожежа через необережне поводження з вогнем власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , що проживає за даною адресою. В результаті пожежі та її ліквідації квартирі заявниці було завдано матеріальні збитки на суму 121 937 грн. ОСОБА_1 стверджує, що нею буде подано позов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначає, що ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, інших доходів не має, відшкодовувати завдані заявниці збитки відмовляється, а тому з метою уникнення загрози подальшої реалізації належного ОСОБА_2 майна, заявниця просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 .
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як роз'яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи вище викладене, з метою забезпечення рівності прав учасників судового процесу та недопущення виникнення обставин, які можуть зробити неможливим або значно ускладнять виконання можливого рішення суду, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 обґрунтована, а обраний заявницею вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_2 забезпечить в майбутньому реальне виконання можливого рішення суду. А тому подана заява підлягає задоволенню.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дані боржника: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Про виконання ухвали проінформувати Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
СуддяБ. І. Кошель