Справа № 161/6377/21
Провадження № 1-кп/161/723/21
м. Луцьк 05 травня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580000738 від 25.03.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , громадянка України, освіта вища, працює на посаді провідного бібліотекаря ІНФОРМАЦІЯ_2 , заміжня, має на утриманні малолітню дитину, несудима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.222 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 , маючи злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, з метою призначення їй та подальшого утримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, 13 січня 2016 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у приміщенні Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, що розташований за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, буд.4а, особисто звернулась із заявою №23099/16 про призначення житлової субсидії, для розгляду якої в подальшому, 13 січня 2016 року надала завідомо підроблений офіційний документ - декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 13.01.2016, в якій вказані недостовірні відомості щодо відсутності витрат на придбання майна, товарів, або оплату послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, приховавши факт придбання нею 27.11.2015 квартири АДРЕСА_2 , вартість якої становить 148000 гривень, таким чином надала завідомо неправдиву інформацію органам державної влади, з метою одержання житлової субсидії, та на підставі якої ОСОБА_3 було виплачено грошові кошти в сумі 12400 гривень 01 копійка.
ОСОБА_3 інкримінується надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, з метою отримання субсидії, тобто вчинення злочину, передбаченого, передбаченого ч.1 ст.222 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 подав клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, обвинувачена підтримала клопотання та надала на це свою згоду, при цьому вказала, що правові наслідки такого звільнення їй роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор повідомив про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України).
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).
Санкцією ч.1ст.222 КК України (в редакції Закону №4025-VI від 15.11.2011), який діяв на момент скоєння обвинуваченою інкримінованого правопорушення (13.01.2016), - передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з ч.2 ст.12 КК України (в редакції Закону №4025-VI від 15.11.2011), який діяв на момент скоєння обвинуваченою інкримінованого правопорушення (13.01.2016), злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону №1183-VІI від 08.04.2014), який діяв на момент скоєння обвинуваченою інкримінованого правопорушення (13.01.2016), констатовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст.12 та частину першу ст.49 КК України.
Із врахуванням викладених у новій редакції положень ст.12, п.1 ч.1 ст.49 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжкого злочину, та у разі вчинення такого, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років минуло три роки.
Відповідно до ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Так, початком перебігу строку давності є дата, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто 13.01.2016 та ця обставина сторонами не заперечується.
Системний аналіз положень статтей 12, 49, 222 ч.1 КК України із врахуванням ст.5 КК України дає підстави прийти суду до висновку, що при вирішенні поданого захисником клопотання суд повинен застосовувати норми матеріального права, які діяли на момент вчинення інкримінованого злочину.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише закінчення відповідного строку давності, який сплинув до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає під час досудового розслідування, під час судового провадження та після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
З огляду на наведене, на час розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні закінчився 2-х річний строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону №1183-VІI від 08.04.2014).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Таким чином, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким вона обвинувачується, відноситься до категорії нетяжкого злочину, при цьому на момент скоєння було злочином невеликої тяжкості, з моменту скоєння якого минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, а тому суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження №12021030580000738 від 25.03.2021.
Керуючись ст.ст. 5, 44 КК України, ст.ст.128-129, 284-286, 288, 314, 369-372, 376 КПК України, на підставі ст.49 КК України (в редакції Закону №1183-VІI від 08.04.2014), суд,
Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.222 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону №1183-VІI від 08.04.2014), у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12021030580000738 від 25.03.2021 щодо ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий