05 травня 2021 року
Київ
справа №440/4273/20
адміністративне провадження №К/9901/12929/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року
у справі № 440/4273/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА в Полтавській області), якій просила:
- визнати протиправними дій ТУ ДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період червень 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320,00 грн. згідно із частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року;
- зобов'язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового кладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу, надбавки за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу, за період червень 2020 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, позов задоволено.
12 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 440/4273/20.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме стосовно визнання протиправними дій щодо виплат суддівської винагороди із застосуванням обмеження, встановленого Законом України від 13 квітня 2020 року №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та застосування при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди позивачу у червні 2020 року обмеження максимального її розміру 10 мінімальними заробітними платами у відповідності до частин 1, 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік».
Отже, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, що свідчить про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи свідчать про наявність підстав для касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що потребує перевірки Верховним Судом під час касаційного розгляду справи в межах доводів касаційної скарги.
Крім цього скаржник вказує на те, що на сьогодні ситуація з фінансуванням судів першої та апеляційної інстанцій свідчить про невиконання державою зобов'язання щодо належного забезпечення діяльності судів, а тому з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у ній, розгляд даної справи становить значний суспільний інтерес та винятковість значення правової позиції Верховного Суду для врегулювання спірних правовідносин.
Доводи скаржника є достатньо вмотивованими та обґрунтованими, що також потребує перевірки судом касаційної інстанції при розгляді даної справи.
У касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржник отримав копію оскаржуваного судового рішення 15 березня 2021 року, а касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду 09 квітня 2021 року.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами.
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення
Наведене підтверджується долученими до касаційної скарги копіями документів.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Разом з касаційною скаргою ТУ ДСА в Полтавській області заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №440/4273/20 до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Однак, як вбачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,
1. Клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 440/4273/20.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №440/4273/20 до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
6. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/4273/20.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду