05 травня 2021 року
м. Київ
справа № 200/7209/20-а
адміністративне провадження № К/9901/15632/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 202о року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік за період з 29 січня 2019 року по 28 січня 2020 року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язати нарахувати та виплатити таку компенсацію; визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації на оздоровлення за 2020 рік за період з 29 січня 2019 року по 28 січня 2020 року, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язати нарахувати та виплатити таку компенсацію; визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за неотриману матеріальну допомогу за 2020 рік за період з з 29 січня 2019 року по 28 січня 2020 року для вирішення соціально-побутових питань та зобов'язати нарахувати та виплатити таку компенсацію.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік з період 29 січня 2019 року по 28 січня 2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (28 січня 2020 року). Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік за указаний період, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (28 січня 2020 року). У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу повернуто через непідтвердження повноважень особи, яка її підписала, оскільки підпис представника військової частини НОМЕР_1 - офіцера юридичної служби старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 відтворений за допомогою факсимілє, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано апеляційну скаргу.
В цій же ухвалі суд відмовив у задоволенні заяв про поновлення пропущеного процесуального строку та відстрочення сплати судового збору.
22 квітня 2021 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та зобов'язати суд апеляційної інстанції прийняти справу до розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання апеляційної скарги із факсимільним підписом.
Так, статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання апеляційної скарги уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Оджночасно, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 16 березня 2020 року у справі № 640/5124/19.
Ураховуючи те, що у матеріалах апеляційної скарги був відсутній примірник з оригінальним підписом представника, суд апеляційної інстанціїх дійшов висновку про те, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги з посиланням на те, що оригінал скарги був завірений мокрою печаткою, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська