05 травня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/3314/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 43649464) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними (неправомірними) дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (8190,00 грн), урахуванням раніше виплачених коштів (1390,00 грн);
- зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на картковий рахунок позивача за реквізитами, які додано до позовної заяви.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що йому виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Після звернення до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплатити недоплачену частину допомоги - отримав відмову, що й стало підставою для подання позову.
Ухвалою суду від 02.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради подано відзив на позов, в якому зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни на 2020 рік відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а тому правові підстави для виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в іншому розмірі відсутні.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390,00 грн, яку виплатив Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради. У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, проте отримав відповідь, що йому виплачена разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №112, а тому її розмір не підлягає перерахунку.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції від 25.12.1998) було встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій - 1390 гривень.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України та визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи питання про право як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку по зразковій справі №440/2722/20, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З довідки відповідача про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік випливає, що останній здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій в розмірі 1390,00 грн, проте як встановлено судом з 27.02.2020 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учасник бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В прохальній частині позивач визначив суму 8190,00 грн, проте в цій частині суд відмовляє в задоволенні, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання його вчинити дії, визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.В. Падій