Справа № 560/3631/21
05 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить:
- визнати протиправними і скасувати постанови державного виконавця Чайковського О.В. про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від 29 жовтня 2015 року винесених у вже закінчених виконавчих провадженнях №46037987 та №46038127;
- зняти арешт з усього рухового і нерухомого майна позивача накладений постановами державного виконавця Чайковського О.В. від 07 вересня 2015 року у вже закінченому виконавчому провадженні №46037987 (запис про обтяження №11180333 від 15.09.2015 року) та від 16 вересня 2015 року у вже закінченому виконавчому провадженні №46038127 (запис про обтяження №8398259 від 16.09.2015 року).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням правильних ідентифікаційного коду та найменування відповідача; подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено позивачу строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів.
На виконання вимог ухвали суду від 19.04.2021 позивач подав заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду. Зазначає, що карантинні обмеження продовжують діяти і на даний час. При цьому у зв'язку з повним зупиненням діяльності всіх державних установ з 08.01.2021 по 25.01.2021, у тому числі й пошти, позивач отримав постанову Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №755/16496/19 лише в кінці січня 2021 року. Тому про наявність оскаржених постанов позивач дізнався в кінці січня 2021 року. При цьому, ознайомитися з вказаною постановою в Єдиному державному реєстрі судових рішень позивач не міг у зв'язку з тим, що справа розглядалася тривалий час і про стан її руху до отримання поштового відправлення йому не було нічого відомо.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає їх неповажними, з огляду на наступне.
Щодо доводів позивача про те, що він отримав постанову Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №755/16496/19 лише в кінці січня 2021 року у зв'язку з повним зупиненням діяльності всіх державних установ, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові по справі №640/10199/19 від 04.02.2021 зазначив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
У свою чергу, позивач вказав, що зупинення діяльності пошти в період з 08.01.2021 по 25.01.2021 зумовило отримання ним постанови Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №755/16496/19 лише в кінці січня 2021 року. Проте, позивач не був позбавлений можливості дізнатися про її наявність та про її зміст з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому, в вказаному реєстрі зазначено, що постанова від 25.11.2020 у справі №755/16496/19 оприлюднена 17.12.2020.
Твердження позивача про те, що вказана справа розглядалася тривалий час і про стан її руху до отримання поштового відправлення йому не було нічого відомо, що, як наслідок позбавило його можливості ознайомитися з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд вважає безпідставним. Так, позивач не був позбавлений можливості дізнатися про рух справи. Разом з цим незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, суд зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду щодо карантинних обмежень та незнання про зміст постанови Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №755/16496/19, мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з цим позовом у встановлені Кодексом адміністративного судочинства України строки.
Суд також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Проте позивач не навів доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами в частині визнання протиправними і скасування постанов державного виконавця Чайковського О.В. про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від 29 жовтня 2015 року винесених у вже закінчених виконавчих провадженнях №46037987 та №46038127, позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені позивачем в заяві від 26.04.2021 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву в частині зазначених позовних вимог.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов державного виконавця Чайковського О.В. про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від 29 жовтня 2015 року винесених у вже закінчених виконавчих провадженнях №46037987 та №46038127 - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк