Справа № 560/5264/21
05 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у належному, на його думку, розмірі.
Згідно з статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Ця позиція кореспондується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі за 2020 рік починається з 30 вересня 2020 року.
Адміністративний позов позивач подав до суду 28.04.2021, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку. Тобто шестимісячний строк звернення, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду. Зазначає, що в період карантину, а саме з 12.03.2020, він був обмежений в праві звернення до відповідача з відповідними заявами чи з метою отримання документів. Тому звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення виплати у визначеному розмірі в березні 2021 року, а відповідь отримав 26.03.2021.
Вказує, що перебуває на дійсній військовій службі, що обмежує його в праві вільно розпоряджатися часом.
Звертає увагу на те, що відносини є триваючими, оскільки право на соціальні виплати гарантується державою і не може бути обмеженим неправомірними діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає їх неповажними, з огляду на наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові по справі №640/10199/19 від 04.02.2021 зазначив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
У свою чергу, позивачем не вказано, яким чином встановлення карантинних обмежень стали на заваді звернення до суду у встановлений законом строк, зокрема, засобами електронного зв'язку (електронною поштою), засобами поштового зв'язку (поштові відділення не припиняли роботу на строк дії карантину).
Крім того, з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX, кінцевою датою для подачі позовної заяви з урахуванням епідемічної ситуації в країні було 07.08.2020.
Позивач також не зазначив яким чином перебування на дійсній військовій службі позбавило його права звернутися до суду в законодавчо визначений строк.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду щодо карантинних обмежень та перебування на дійсній військовій службі, мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з цим позовом у встановлені Кодексом адміністративного судочинства України строки.
Щодо доводів позивача про отримання ним відповіді відповідача 26.03.2021, то слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку та виплати суми щорічної грошової допомоги до 05 травня.
Тому факт звернення до відповідача суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Крім цього, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно з якою отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З приводу твердження позивача про триваючі відносини, слід зазначити, що оскаржуване порушення не можна вважати триваючим, оскільки допомога виплачена разово у визначеному відповідачем розмірі, а триваючим порушенням є порушення, пов'язане з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою та припиняється виконанням регламентованих обов'язків. Відповідач свої обов'язки щодо проведення виплати одноразової допомоги виконав. Належність виконання обов'язку може бути встановлена судом у випадку оскарження.
Таким чином, доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивач не навів та не підтвердив належними доказами.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Отже, позивачу слід звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом:
- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, з зазначенням інших підстав для поновлення строку;
- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк