Справа № 560/5204/21
05 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Козачок І.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну грошову допомогу до 05 травня 2020 року.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, де просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк. Клопотання мотивовано тим, що з 12 березня 2020 року на території України діяли карантинні обмеження, крім того він перебуває на дійсній військовій службі, яка обмежує його можливості у вільному розпорядженні своїм часом.
Під час вирішення клопотання позивача суд враховує наступне.
Позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому законом.
Як вбачається зі змісту ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разову грошову допомогу до 5 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та відповідної виплати слід обраховувати з 30 вересня року, за який проводиться виплата. Зазначені висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17, де вказується на те, що 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата цієї допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Рішення Конституційного Суду України, на яке покликається позивач, датоване 27 лютого 2020 року.
У той же час, позивач звернувся до суду більш ніж через 6 місяців з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав (у квітні 2021 року, про що свідчать відомості офіційного сервісу відстеження поштових відправлень УКРПОШТА. Відправлення за №3110103013810 прийняте 27.04.2021 року).
Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає таким умовам ( правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року по справі № 826/3794/17):
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд погоджується з тим, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби CОVID-19", яким Розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено п. 3 такого змісту:
«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відтак, строки, передбачені вимогами КАС України, а також іншими Кодексами, у тому числі строк звернення до суду, не могли бути меншими, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У подальшому, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема, до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом (7 серпня 2020 року). Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У той же час, строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, що надавало позивачам додатковий час звернутись до суду навіть поза межами строку дії карантинних обмежень.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності таких суттєвих обставин, які були для позивача об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом протягом 6-місячного строку починаючи з 30 вересня минулого року.
Із поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачаються поважні причини для поновлення строку звернення до суду, оскільки ті обставини, на які він покликається, не є об'єктивно непереборними або такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Оскільки виплата зазначеної матеріальної допомоги є періодичним платежем, який проводиться щороку у квітні-травні, особа у будь-якому випадку обізнана з тим, чи проведена їй виплата коштів і чи є вона належною. Суду не надані будь-які докази, які свідчать про те, що подача цього позову поза строком звернення до суду дійсно була пов'язана з об'єктивною неможливістю або перешкодами звернутись до суду раніше.
Зважаючи на це, суд вбачає пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви повинен з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали обґрунтувати належними доказами поважність причин пропуску строку звернення до суду, подавши вмотивовану заяву.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
зазначені у заяві ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом - визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяІ.С. Козачок