Справа № 560/4044/21
іменем України
05 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Ухвалою суду від 09.04.2021 позовну заяву залишено без руху. Вказано, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності його пропуску.
Судом було встановлено, що спірні правовідносини стосуються правомірності розміру виплаченої допомоги до п'ятого травня у 2020 році, а позивач звернувся до суду лише 02.04.2021 (відповідно до поштового штемпеля на конверті, у якому надіслано позовну заяву), тому позов подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
На виконання ухвали суду позивачем надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду від 15.04.2021.
В обґрунтування заяви звертає увагу суду на те, що згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України суд, за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Вказує, що у м. Старокостянтинів діяли значні обмежувальні протиепідемічні заходи відповідно до Протоколу № 11 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 19 березня 2021 року "Про додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи з запобігання поширенню на території Старокостянтинівської міської територіальної громади гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом". Карантинні обмеження негативно вплинули на швидкість подачі позову до суду,
Також просить врахувати тривалість пропуску строку, адже вона становить лише два дні.
Досліджуючи поважність вказаних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі №140/721/19 та від 24 лютого 2021 року по справі № 540/2097/18.
Суд враховує, що пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, підставою для поновлення строку у зв'язку з дією карантину є неможливість звернення до суду саме у зв'язку із карантинними обмеженнями. Натомість, сама по собі дія карантину не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач не зазначив обставин та не надав жодних доказів щодо перешкод, які пов'язані із запровадженням карантину і які б йому не давали можливість оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк. Тому посилання на дію карантину є необґрунтованими.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд також враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої, зокрема, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, посилання позивача на те, що тривалість пропуску строку є незначною, не може бути причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом, оскільки не спростовує факт пропуску такого строку та матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений КАС України. Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 15.04.2021.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяД.А. Божук