Справа № 560/397/21
іменем України
05 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати із врахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 15.02.2020 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 15.02.2020 року йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 70 % сум грошового забезпечення.
З 06.10.2020 року переведений на пенсію по інвалідності в розмірі 80 % сум грошового забезпечення.
В грудні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із запитом щодо розрахунку пенсії та розміру пенсії яка виплачується йому на теперішній час.
Згідно листа відповідача від 19.12.2020 року максимальний розмір пенсії з врахуванням статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не повинен перевищувати: з 01.01.2020 року 16380 грн., з 01.07.2020 року 17120 грн., з 01.12.2020 року 17690 грн.
Станом на 15.02.2020 року розмір пенсії позивача складав 21835,77 грн., а максимальний розмір пенсії до виплати становив 16380 грн., з 01.12.2020 року розмір пенсії складає 31178,08 грн., а максимальний розмір пенсії до виплати становив 17690 грн.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту а) статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Частина 7 статті 43 цього Закону, на підставі якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-п/2016.
Таким чином відповідач не мав законних підстав обмежувати розмір пенсії позивача.
На підставі наведеного позивач вважає, що позов підлягає задоволенню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.0.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторні.
Представник відповідача подала до відзив на адміністративний позов в якому позовні вимоги не визнала повністю.
Обгрунтовуючи позовні вимоги у відзиві зазначила, що позивачу з 15.02.2020 року пенсія призначена за вислугу років в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а з 06.10.2020 року по інвалідності в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно із розрахунком станом на 15.02.2020 року розмір пенсії позивача становить 21835,77 грн., а максимальний розмір пенсії до виплати становив 16380 грн.
З 01.07.2020 року розмір пенсійних виплат становив 17120 грн.
Із 06.10.2020 року позивач переведений на пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок війни в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії становив 17120 грн.
Згідно із розрахунком з 01.12.2020 року розмір пенсії позивача становить 31178,08 грн.
З 01.12.2020 року розмір пенсії до виплати становить 17690 грн.
Обмеження максимального розміру пенсії позивача, встановлені на підставі частини 1 статті 2 розділу I Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668 від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року.
Враховуючи те, що пенсія позивачу призначена після набрання чинності цим Законом, вказана норма Закону неконституційною не визнавалася, вимоги позивача суперечать чинному законодавству.
Також у відзиві представник відповідача у відзиві заперечує встановлення судового контролю, оскільки в діях відповідача не вбачається будь-якої неправомірності.
Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 15.02.2020 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 70 % сум грошового забезпечення.
З 06.10.2020 року позивач переведений на пенсію по інвалідності внаслідок війни в розмірі 80 % сум грошового забезпечення.
В грудні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із запитом щодо розрахунку пенсії та розміру пенсії яка виплачується йому на теперішній час.
Згідно листа відповідача від 19.12.2020 року № 2200-0308-8/57442, максимальний розмір пенсії з врахуванням статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не повинен перевищувати: з 01.01.2020 року 16380 грн., з 01.07.2020 року 17120 грн., з 01.12.2020 року 17690 грн.
Станом на 15.02.2020 року розмір пенсії позивача складав 21835,77 грн., а максимальний розмір пенсії до виплати становив 16380 грн., з 01.07.2020 року розмір пенсійних виплат становив 17120 грн., з 01.12.2020 року розмір пенсії складає 31178,08 грн., а максимальний розмір пенсії до виплати становить 17690 грн.
Такі обставини визнаються відповідачем, що підтверджується копією листа від 19.12.2020 року № 2200-0308-8/57442, доданого до матеріалів справи, а також змістом відзиву на позов.
Таким чином, починаючи із дати призначення позивачу пенсії за вислугу років-15.02.2020 року, а в послідуючому при переведенні на пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок війни з 06.10.2020 року, її максимальний розмір обмежується пенсійним органом десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно зменшено розмір пенсійних виплат, починаючи із дати призначення пенсії за вислугу років, звернувся до суду для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).
Стаття 10 цього Закону передбачає, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1 2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Пунктом а) статті 21 Закону № 2262-XII встановлено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Пунктом 8 частини 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", у статті 43 частину п'яту викладено в такій редакції: "Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Підпунктом 1) пункту 5 частини 1 Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Підпунктом 1) пункту 10 частини 1 Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Зміна нумерації частини 5 статті 43 Закону № 2262-XII на частину 7 Закону № 2262-XII, відбулася в зв'язку із прийняттям Закону України 12.04.2016 року № 1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей", якою статтю 43 доповнено двома новими частинами 5 та 6, а частина 5 стала 7.
Станом на дату вирішення спору, частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, викладена в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсій особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.
Згідно із статтею 151-2 Конституції України, Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року № 15-рп/2000, "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату", офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України)", системне тлумачення зазначених вище нормативних положень у контексті Конституції України свідчить, що Рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання Рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8).
Закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані Рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України). При цьому згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 158 та статті 159 Конституції України від 9 червня 1998 року N 8-рп/98 рішення і висновки Конституційного Суду України є однаково обов'язковими до виконання.
Таким чином, із змісту наведених Рішень Конституційного Суду України вбачається, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII на дату призначення позивачу пенсії за вислугою років та в послідуючому на дату переведення його на пенсію по інвалідності в розмірі 80 % сум грошового забезпечення, проведеними згідно із Розділами II, III Закону № 2262-XII є неконституційними, тобто такими, що не підлягають застосуванню компетентними органами при проведенні призначення особам пенсій, передбачених таким Законом.
За таких обставин дії відповідача щодо обмеження призначеної з 15.02.2020 року ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та проведення пенсійних виплат призначеної пенсії, а також проведення пенсійних виплат з 06.10.2020 року в зв'язку із переведенням його на пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок війни, відповідно Закону № 2262-XII максимальним розміром, необхідно визнати протиправними.
Оскільки за період з 15.02.2020 року позивач отримував пенсійні виплати обмежені максимальним розміром, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати із врахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 15.02.2020 року.
Враховуючи наведене, суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення відповідача в заперечення позовних вимог, наведенні у відзиві на позов його представником.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказана норма надає право суду, а не зобов'язує в залежності від певних обставин встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, в зв'язку із чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження максимальним розміром, призначеної з 15.02.2020 року ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та проведення пенсійних виплат призначеної пенсії з дати її призначення, а також проведення пенсійних виплат з 06.10.2020 року в зв'язку із переведенням ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок війни, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати із врахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром, із 15.02.2020 року.
У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський