про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/4393/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кременчуцька міська рада Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певені дії, -
29 квітня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не внесення змін категорії земель з "землі житлової та громадської забудови" на "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" стосовно земельних ділянок:
- кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401;
- кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070;
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області внести зміни категорії земель з "землі житлової та громадської забудови" на "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" стосовно земельних ділянок:
- кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401;
- кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070,
- стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Згідно із пунктом 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до частини першої статті 161 до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, позивачем вищевказані вимоги Кодексу адміністративного судочинства України не виконані, до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у кількості сторін не додано.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4540 грн.
Також згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом частин першої та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При визначенні початку строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, позивач вказує, що 24 листопада 2009 року рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області було внесено зміни в пункт 42 рішення міської ради від 22 вересня 2009 року щодо передачі в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для експлуатації та обсгуговування пункту автомобільної діагностики по АДРЕСА_1 , а саме:
замість слів "земельну ділянку площею 1554 кв.м." читати "дві земельні ділянки загальною площею 1554 кв.м., з них: ділянка № 1 - 259 кв.м., ділянка № 2 - 1295 кв.м.".
- кадастровий номер ділянки площею 259 кв.м. - 5310436500:09:004:0401;
- кадастровий номер ділянки площею 1295 кв.м. - 5310436500:08:006:0070.
Згідно УКЦВЗ було визначено код 1.12.6, землі іншої комерційної діяльності, також зазначалося, що ділянка відноситься до земель комунально-складської території (КС-2).
В подальшому, під час формування витягу з ДЗК про земельну ділянку від 18 грудня 2017 року, відділом у м. Кременчуці міськрайонно управління у м.Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, було внесено відомості про цільове призначення земель "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", присвоєно код класифікації 03.07.
Також було визначено категорію земель "землі житлової та громадської забудови", вид використання земельної ділянки "для експлуатації та обслуговування пункту автомобільної діагностики".
Віднесення орендованих земель за кодом класифікації КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі дає підстави застосовувати найвищий коефіцієнт при нормативній грошовій оцінці для визначення орендної плати.
Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з моменту внесення відомостей про цільове призначення земель "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" із присвоєнням коду класифікації 03.07, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду на застосовувати найвищого коефіцієнту при нормативній грошовій оцінці для визначення орендної плати.
Однак, із позовною заявою позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду лише 29 квітня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суд констатує, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кременчуцька міська рада Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити пвені дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору за подання позовної заяви у справі № 440/4393/21 у сумі 4540 грн (за реквізитами: одержувач: ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA588999980313101206084016712; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору,
- додатків до позовної заяви, разом із копією для сторін,
- заяви про поновлення строку на звернення до суду з викладенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18 червня 2020 року суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко