Іменем України
05 травня 2021 р. № 400/1808/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Декабристів, 25, м. Миколаїв, 54017
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 2) зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової допомоги до 5 травня з урахуванням раніше виплаченої суми.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за 2020 рік йому було виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а саме у сумі 3160 грн. На переконання позивача, така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому п. 28 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі семи мінімальних пенсій за віком), а не у розмірі, визначеному у постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, з огляду на те, що з 27.02.2020 норми і положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 та рішення Конституційного Суду від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 передбачають: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторні не надав.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження 05.05.2021, без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як інвалід війни 3 групи має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В квітні 2020 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3160 гривень.
В березні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо розміру виплати разової грошової допомоги за 2020 рік.
Листом від 09.03.2021 №146-К відповідач повідомив позивача про те, що допомогу до 5 травня у 2020 році йому як інваліду 3 групи, виплачено згідно з розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 3160 гривень.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ст. 7 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; 2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції.
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, зазначена норма наділяла Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розмір грошової допомоги до 5 травня.
19.02.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Саме керуючись цією нормою, в квітні 2020 відповідачем було виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3160 гривень.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для інвалідів війни 3 групи - 7 мінімальних пенсій за віком.
Верховний Суд з цього приводу у рішенні від 29.09.20 по зразковій справі №440/2722/20 дійшов висновку про те, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Декабристів, 25, м. Миколаїв, 54017, 03194499) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Декабристів, 25, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 03194499) щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Декабристів, 25, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 03194499) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко