справа№380/5561/21
05 травня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А. розглянувши матеріали позовної заяви Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якій просили:
- визнати протиправними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні (ВП №63100053);
- скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.01.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053);
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні (ВП №63100053);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 25.03.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053).
Ухвалою суду від 15.04.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали. Відповідно до вказаної ухвали судом встановлено, що позивач оскаржує постанову у виконавчому провадженні № 63100053 від 06.01.2021 про накладення штрафу, яка надійшла 11.01.2021 року. Водночас, позивач звернувся з вказаним позовом до суду лише 12.04.2021 Вказане свідчить про звернення позивача з позовом в цій частині із пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст.287 КАС України. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку та/або доказів, що строк позивачем не пропущено, позивачем не надано. Таким чином вказано, що позивачу потрібно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та надати докази на підтвердження поважності вказаних у заяві причин. 28.04.2021 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:
- скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.01.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 25.03.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053).
Окрім того, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду про скасування постанови про накладення штрафу від 06.01.2021 (ВП 63100053). Вказує, що 11.01.2021 на адресу заяви Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надійшла оскаржувана постанова від 06.01.2021. Відтак, позивачем скеровано до суду позовну заяву про скасування постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.01.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053). Ухвалою від 29.01.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала про повернення позовної заяви отриана позивачем 17.02.2021. Також звертає увагу, що у позивача були відсутні кошти на звернення до суду із позовною заявою.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з ч. 1 вказаної статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд вказує, що ухвалу про повернення позовної заяви позивачем отримано 17.02.2021, проте повторно Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду лише 12.04.2021. З пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Також представником позивача не надано доказів на підтвердження вітсутності фінансування суб'єкта владних повноважень та недостатність виділених на його рахунку грошових коштів.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17.
Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути визнаними судом поважними.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити та повернути позовну заяву в частині.
Керуючись ст.ст. 123, 169, ст. 248, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позивних вимог - відмовити.
Позовну заяву Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині визанння протиправною та скасування постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.01.2021 про накладення штрафу (ВП №63100053) - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Кухар Н.А.