про повернення позовної заяви
30 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1503/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Гайворонська міська рада (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Василя Стуса, 30, код ЄДРПОУ 04055297)
відповідач-2: конкурсна комісія для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Гайворонської міської ради (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Василя Стуса, 30)
про визнання протиправними дій та скасування повідомлення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Гайворонської міської ради та конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Гайворонської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Гайворонської міської ради - протокол №18 від 02.02.2021 року;
- зобов'язати Гайворонську міську раду оголосити та провести новий конкурс на заміщення вакантних посад спеціалістів відділу діловодства та контролю Гайворонської міської ради.
Ухвалою судді від 09.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з поданням позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На виконання цієї ухвали позивач подав до суду заяву від 23.04.2021 року, в якій, посилаючись на частину 1 статті 233 КЗпП України та пункт 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року, стверджував, що строк для звернення до суду з цим позовом становить три місяці з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним протокольним рішенням конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Гайворонської міської ради №18 від 02.02.2021 року. Наполягав на тому, що цей тримісячний строк спливає 17.05.2021 року, а позов поданий ним у межах установленого строку.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом спору у цій справі є рішення конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Гайворонської міської ради, оформлене протоколом №18 від 02.02.2021 року.
Позивач долучив до позовної заяви витяг з цього протоколу, з якого вбачається, що на засіданні конкурсної комісії розглядалися такі питання: 1. Розгляд документів кандидатів на участь у конкурсі на заміщення вакантних посад спеціалістів відділу діловодства та контролю Гайворонської міської ради. 2. Проведення іспиту з кандидатами на заміщення вакантних посад спеціалістів відділу діловодства та контролю Гайворонської міської ради. 3. 4. Визначення переможця. Комісія вирішила по першому питанню допустити до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста відділу діловодства та контролю Гайворонської міської ради ОСОБА_1 , оскільки він наполягає на участі у конкурсі. По другому питанню комісія вирішила, що ОСОБА_1 не може бути допущений до співбесіди, оскільки набрав 12 балів, що є меншим як 50 відсотків від максимально можливих 25 балів.
Позивач оскаржує це рішення, посилаючись на порушення порядку проведення конкурсною комісією конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування, та стверджує, що внаслідок цього рішення порушено його право рівного доступу на прийняття та проходження служби в органах місцевого самоврядування.
Позивач зазначає, що про оскаржуване рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №18 від 02.02.2021 року, він дізнався 17.02.2021 року, отримавши витяг з нього. 19.02.2021 року він звернувся зі скаргою на вказане рішення до голови Гайворонської міської ради та отримав відповідь №02-30/435 від 05.03.2021 року за підписом секретаря ради.
Суд вважає, що вказаний спір стосується прийняття громадян на публічну службу, для звернення за вирішенням такого спору до суду встановлюється місячний строк, а законом можливість чи обов'язковість досудового порядку вирішення такого спору не передбачена.
Тож місячний строк для звернення до суду з цим позовом обчислюється з 17.02.2021 року. Звернувшись до суду у квітні 2021 року, направивши позовну заяву поштою 02.04.2021 року, позивач пропустив строк звернення до суду, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
У заяві від 23.04.2021 року позивач вказував, що цей позов поданий ним у межах тримісячного строку для звернення до суду, установленого частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Частиною 1 статті 233 КЗпП України ("Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів") передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Велика Палата Верховного Суду у поставові від 27.10.2020 року у справі №635/551/17 вказала, що відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Важливими ознаками трудових правовідносин є підстави їх виникнення, змінення чи припинення. Цьому сприяють певні юридичні факти. До основних підстав виникнення трудових правовідносин належать: укладення трудового договору, адміністративно-правовий акт, факт обрання на відповідну посаду, факт погодження з відповідними особами, допуск працівника до роботи.
Тобто, можна зробити висновок, що трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), і зміст якого полягає у сукупності суб'єктивних прав і обов'язків з виконання працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, та зі створення належних умов для її виконання й оплати праці роботодавцем, а також відносини з приводу навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
У даному випадку трудовий договір (контракт) між сторонами укладено не було, адміністративно-правовий акт щодо призначення позивача на посаду як переможця конкурсу, як підстава виникнення трудових правовідносин, не приймався, а позивач не набув статусу працівника у розумінні Кодексу законів про працю України. Відтак на спірні правовідносини норми частини 1 статті 233 КЗпП України не поширюються.
Посилання позивача на пункт 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" суд не приймає, оскільки у ньому наведені рекомендації щодо застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України у редакції 2008 року, який на той час не встановлював строку для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом та ним у встановлений судом строк не подано заяву про поновлення цього строку, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш